Справа № 522/10870/23
Провадження № 2/522/1001/24
12 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - задоволено.
26.09.2023 року від представника ОСОБА_1 -адвоката Карнаух Володимира Вікторовича на адресу суду поштою надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду зазначено, що ОСОБА_1 не згоден з рішенням суду, оскільки з у період з 06.06.2023 по 28.08.2023 року проживає за межами території України, а тому не міг приймати участь у судових засіданнях та надати відзив. Наразі ОСОБА_1 також перебуває за кордоном, а про наявність заочного рішення та його зміст йому стало відомо лише з 19.09.2023 року.
Матеріали заяви разом зі справою суддя отримала 02.10.2023 року.
Ухвалою суду від 02.10.2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карнаух В.В. про перегляд заочного рішення суду від 28.08.2023 року було призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2023 року.
У судове засідання 19.10.2023 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Карнаух В.В. 08.10.2023 року до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника, вимоги заяви підтримали у повному обсязі.
Від представника АТ «Креді Агріколь Банк» - Черкасової О.О. 09.10.2023 року надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 19.10.2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карнаух В.В. про перегляд заочного рішення суду - задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2023 року по справі №522/10870/23 - скасовано і призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 10.11.2023 року.
03.11.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Карнаух В.В. надав суду відзив, в якому просив у задоволені позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» - відмовити. (а.с. 144-147).
В обґрунтування відзиву зазначено, що згідно п. 3.2 Комплексного договору № 1/4155725 від 02.08.2021 року сторона договору, яка порушила зобов'язання, звільняється від зобов'язання якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин, що засвідчуються ТПП України та повноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. Листом ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини, а тому наявна заборгованість ОСОБА_1 виникла саме внаслідок форс-мажорної обставини, а тому він звільняється від погашення даної заборгованості. Також відповідачем не було отримано від позивача вимоги про погашення заборгованості.
У підготовче засідання 10.11.2023 року сторони не з'явилися, представник АТ «Креді Агріколь Банк» надала суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи для надання можливості подати суду відповідь на відзив, справу просила розглядати за відсутністю представника Банку.
Розгляд справи відкладено на 11.12.2023 року.
У підготовче засідання 11.12.2023 року сторони не з'явилися, представник АТ «Креді Агріколь Банк» через систему Електронний суд надала відповідь на відзив. (а.с. 165-169)
В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів неможливості своєчасного виконання зобов'язання внаслідок обставин непереборної сили. Сам по собі факт збройної агресії не є підставою для звільнення від обов'язків зі сплати кредитних коштів. Крім того позивачем пред'явлено вимогу про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором. Вимоги про стягнення штрафів та пені позов не містить, а тому відсутні підстави для відмови у задоволені позову. Позивачем два рази було направлено вимогу про погашення заборгованість на адресу відповідача, яка була зазначена у договорі, однак вони повертались з відміткою «з закінченням терміну зберігання».
Ухвалою суду від 11.12.2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 14.02.2024 року.
У судове засідання 14.02.2024 року сторони не з'явилися, представник АТ «Креді Агріколь Банк» надала суду заяву, в якій просила розглядати за відсутністю представника Банку, позові вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Розгляд справи відкладено на 12.03.2024 року.
У судове засідання 12.03.2024 року з'явилася представник АТ «Креді Агріколь Банк»-Черкасова О.О., від представника відповідача- Карнаух В.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, позов не визнали, просили відмовити.
Представник АТ «Креді Агріколь Банк»-Черкасова О.О. просила позов задовольнити та пояснила, що між позивачем та відповідачем був укладений змішаний договір (кредитний та застава), кошти були наданні на придбання транспортного засобу. Відповідачу направлялись вимоги, однак вони були повернені по закінченню строку зберігання. Строк кредитування був до 01.08.2023 року, одна вимога була про стягнення заборгованості з дати укладання по 10.03.2023 року. Відповідач частково сплачував заборгованість. Крім того форс-мажорні обставини стосуються порушень зобов'язання (по ст. 625 ЦК України), а не самого зобов'язання.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. з 18.03.2024 року по 22.03.2024 року у щорічній відпустці, датою складення повного тексту судового рішення є 25.03.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 02.08.2021 року між Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір, який є змішаним та поєднує в собі кредитний договір та договір застави, № 1/4155725 про надання грошових коштів в розмірі 1 046 859,56 грн., а саме 922 831,00 грн. на купівлю транспортного засобу для особистих потреб: марки BMW, модель X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , рік випуск 2021 та в розмірі 124 028,56 грн. на сплату страхової премії за договором добровільного страхування транспортного засобу. (а.с. 14-17).
Згідно п. 1.1 договору Банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у порядку та в строки, встановлені Договором, строк користування кредитом - з 02.08.2021 року по 01.08.2023 року включно.
Із кредитного договору № 1/4155725 від 02.08.2021 року, додатку № 1 до договору та паспорта убачається, що сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту 1 046 859,56 грн.; мета -придбання транспортного засобу; строк користування кредитом з 02.08.2021 року по 01.08.2023 року включно; річна фіксована процентна ставка 0,01 %.
Згідно умов п. 1.3договору, порядок надання кредиту та його обслуговування, права, обов'язки та відповідальність Сторін (штрафи, пеня), інші умови кредитування, а також забезпечення виконання зобов'язань за Договором заставою визначені в Правилах надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк», які є невід'ємною (публічною) частиною Договору і розміщені на офіційному сайті банку: www.credit-agricole.ua.
За умовами п. 1.4 договору, для зарахування кредитних коштів Позичальник повинен мати відкритий у Банку поточний рахунок або поточний (картковий) рахунок. Позичальник повертає кредит та проценти Банку згідно Графіка платежів по кредиту(Додаток 1 до Договору, який є невід'ємною його частиною) на єдиний рахунок № НОМЕР_3 в Банку.
Згідно п.п. 2.1, 2.3 заставою за цим договором забезпечується вимоги Банку, що виступає в якості кредитодавця і заставодержателя, які випливають з положень розділу 1 Договору. За рахунок Предмета застави Банк має право задовольнити свої вимоги відносно зобов'язань за цим Договором в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Договору. Заставою за цим Договором також забезпечується вимоги Банку щодо відшкодування: втрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за заповзаннями за цим Договором і зверненням стягнення на Предмет застави, витрат на утримання і збереження Предмета застави, витрат на страхування Предмета застави, збитків, завданих порушенням зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 5.1 Цей договір є змішаним та поєднує в собі кредитний договір та договір застави.
У додатку № 1 до Кредитного договору № 1/4155725 від 02.08.2021 року, міститься Графік платежів по кредитку, стандартний, у якому зазначені: сума платежів, кількість днів, проценти користування кредитом, платежі за супровідні послуги, реальна річна процента ставка та загальна вартість кредиту. (а.с. 18).
Позивач доводить, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань перед відповідачем надав кредитні кошти відповідачу у розмірі 1 046 859,56 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1/4155725 від 02.08.2021 року. (а.с. 13).
Відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов'язання та допустив прострочення в поверненні кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 6-12). Також це не спростовується відповідачем.
18.11.2022 року за № 10451/2576 позивач направив вимоги відповідачу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, проте заборгованість погашена не була (а.с. 19).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов комплексний договору № 1/4155725 від 02.08.2021 року у нього станом на 10.03.2023 року утворилась заборгованість перед позивачем за договором у загальному розмірі 785 133,51 грн. з яких: 785 046,98 грн. заборгованості за кредитом; 86,53 грн. заборгованості за відсотками. (а.с. 5).
Як передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами склалися у зв'язку з укладенням 02.08.2021 року комплексного договору № 1/4155752.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.
Всі ці перелічені факти судом встановлено та не спростовано відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинам (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
У ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як підтверджено матеріалами справи Банк (позивач) свої зобов'язання по кредитному договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у загальному розмірі 628984,57грн., що у свою чергу викликає кореспондуючий обов'язок відповідача щодо погашення кредиту у строки встановлені договором.
Суд наголошує, що сторонами кредитного договору від 02.08.2021 року узгоджено такі істотні умови кредиту, як тип і сума кредиту та процентна ставка за користування кредитними коштам та терміни повернення кредитних коштів.
При цьому суд звертає увагу, що позичальник (відповідач), підписуючи кредитний договір діяв добровільно, повністю усвідомлюючи наслідки своїх дій.
Відповідач за період часу укладення кредитного договору № 1/4155725 періодично сплачував кошти на виконання кредитного договору, що підтверджується виписками з рахунку (а.с. 6-12).
Таким чином ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 10.03.2023 року утворилась заборгованість перед позивачем за договором у загальному розмірі 785 133,51 грн. з яких: 785 046,98 грн. заборгованості за кредитом; 86,53 грн. заборгованості за відсотками (а.с. 23).
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості за кредитом та виписками по рахунку відповідача, який не спростований відповідачем.
На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатив та відповідних доказів до суду не подав.
Посилання відповідача на п. 3.2 Комплексного договору, а саме що сторона договору, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин, що засвідчуються ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, спростовується наступним.
Листом ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини.
Обставини непереборної сили засвідчуються сертифікатом Торгово-промислової палати України (ТПП). Проте, Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 ТПП засвідчила форс-мажорні обставини-військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.
Так, у своїй Постанові від 21.08.2022 року у справі № 910/15264/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу на те, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов'язання. Одного лише посилання на наявність форс-мажору однозначно недостатньо.
Даний висновок ВС говорить про те, що навіть, якщо під час війни ви не можете виконати свої зобов'язання за договором - це не зміна умов договору, а звільнення від сплати штрафних санкцій.
Отже, підсумовуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, слід звернути увагу на те, що існування Листа ТПП від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є звільненням від виконання зобов'язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану.
Проте суд також зауважує, що позивач не пред'являє вимогу про стягнення штрафних санкцій.
Лист ТПП України від 28.02.2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених у ньому обставин. Крім того даний лист та пункт у договорі стосується саме порушення зобов'язання, а саме самого зобов'язання, тому посилання відповідача на даний факт та пункт суд не бере до уваги.
Доказів на спростування заборгованості суду не надано.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 777,01 грн.
Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 16, 207, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 638- 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575, 01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4) заборгованості за комплексним договором № 1/4155725 від 02.08.2021 року у розмірі 785 133 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч сто тридцять три) гривні 51 копійка станом на 10.03.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575, 01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4) суму сплаченого судового збору у розмірі 11 777 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 01 копійка.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 25.03.2024 року.
Суддя: Домусчі Л.В.