Справа №522/23823/23
Провадження №1-кс/522/1295/24
22 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м.Одесі, раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510001435 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023162510001435 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси звернулася слідчий СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510001435 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовуючи його наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.2023 року о 04 годин 00 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідомо знаючи про те, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан на всій території України, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженого Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, а також внесено зміни до КК України згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022 року, знаходився біля кавового кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
У цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання він визначив майно, яке знаходиться у вищевказаному кіоску.
Приступивши до реалізації свого умислу, ОСОБА_5 скористався тим, що його дії непомічені та носять таємний характер, розуміючи протиправність своїх дій, а також бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження металевих ролетів проник до кавового кіоску, звідки таємно викрав належну потерпілому ОСОБА_8 кавомолку марки «Fiorenzato», моделі «F64e EVO», в корпусі сірого кольору, яка знаходилась на столику.
Після чого місце вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 залишив, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті вказаних злочинних дій потерпілому ОСОБА_8 було завдано матеріальний збиток на суму 13800 грн.
За результатами досудового розслідування 11.11.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Також, слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_9 від 17.02.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк до 17.03.2024 року, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою стороною з обставин скоєння кримінального правопорушення.
01.03.2024 року ОСОБА_5 було оголошено у розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023162510001435 від 25.10.2023 року зупинено.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2024 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
21 березня 2024 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2024 року за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Постановою слідчого від 21.03.2024 року кримінальне провадження №12023162510001435 від 25.10.2023 року було відновлено.
Прокурор у судовому засіданні у зв'язку із закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний та його захисник проти застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не заперечували.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Слідчим суддею встановлено, що 11.11.2023 року в рамках кримінального провадження №12023162510001435 від 25.10.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Факт вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_10 підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого; протоколом огляду відеозапису; повідомленням про підозру; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Отже, вивченням характеристики ОСОБА_5 встановлено, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, на даний час ніде не працює, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджує наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, маючи певні навички та відповідне коло знайомств, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність та вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У тому числі, ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність з метою отримання прибутку, оскільки є непрацевлаштованою особою та офіційних джерел доходу для існування в нього не має.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваного не запобігатиме наведеним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 11.11.2023 року, то з урахуванням строку, на який кримінальне провадження було зупинено, досудове розслідування має бути закінчено до 06.04.2024 року.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення відносно ОСОБА_5 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, тобто у сумі 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.
Для запобігання встановленим ризикам у випадку внесення застави доцільним буде покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть додатковою гарантією його належної поведінки поряд з ризиком втрати грошових коштів, внесених в якості застави, у випадку невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 183, 194, 197, 371-372, 395 КПК України,
Клопотанняслідчого слідчого відділу ВП №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510001435 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 17 (сімнадцять) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.04.2024 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 21.03.2024 року.
Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/1295/24.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_11 .
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 06.04.2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 25.03.2024 року о 13 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1