Провадження № 2/522/835/24
Справа № 522/23564/23
15 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
Позивач в особі представника ОСОБА_3 08.12.2023 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 23.04.2010 сторони уклали шлюбі і у шлюбі в них народилося дві доньки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2022. Після розірвання шлюбу діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утримані. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 у справі 522/11680/23 стягнуто аліменти на утримання дітей. Спір про визначення місця проживання дітей не вирішено, оскільки відповідач при розгляді справи про стягнення аліментів стверджував, що діти проживають з ним.
Ухвалою суду від 11.12.2023 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.02.2024.
До суду 25.12.2023 надійшов відзив ОСОБА_2 згідно якого вказав, що не заперечує вимоги позивача в частині проживання дітей з матір'ю. Не бачить в позові предмету спору, тому просить не стягувати з нього судові витрати. Справу просить розглянути за його відсутності.
У підготовчому засіданні 06.02.2024 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 було задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, наступне засідання призначено на 07.03.2024.
У підготовчому засіданні 07.03.2024 ОСОБА_2 визнав позов. Суд прийняв визнання позову відповідачем, однак закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.03.2024 з метою опитування дітей.
У судовому засіданні 15.03.2024 проведеному за участі ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 були опитані діти сторін, які вказали, що бажають надалі проживати з мамою. ОСОБА_2 визнав позовні вимоги.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради сповіщений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2022 у справі №522/9831/22 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 у справі №522/11680/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі по розміру частки доходів платника на кожну дитину (а.с.11-12).
ОСОБА_8 навчається у 7-А класі Одеського ліцею №121 Одеської міської ради та зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Дівчина виховується у неповній сім'ї, активну участь у навчання та вихованні доньки бере її мати ОСОБА_1 , яка систематично відвідує батьківські збори, піклується успіхами доньки, про що свідчить характеристика зі шкоди складена 09.08.2023 (а.с.16).
ОСОБА_9 навчається у 4-Б класі Одеського ліцею №121 Одеської міської ради та зарекомендувала себе як старанна, доброзичлива, уважна учениця, яка має здібності до вивчення точних наук. ОСОБА_1 постійно займається вихованням та розвитком доньки, є головою батьківського комітету, відвідує всі шкільні і класні свята, про що свідчить характеристика зі шкоди складена 02.08.2023 (а.с.15).
Згідно висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.01.2024, комісія вирішила вважати можливим визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 та ОСОБА_10 разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.41-43).
Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Так, відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, наданих Верховним Судом України в п.18 Постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Як встановлено статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Як вказувалося вище доньки сторін хочуть проживати з мамою.
Згідно ст. 33 Конституції України кожна особа має право на вибір свого місця проживання. Але сімейні відносини мають свою специфіку, оскільки малолітні та неповнолітні діти не можуть проживати самостійно, а батьки повинні брати участь у їх вихованні та утриманні.
Батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Місце проживання - це житло, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово (ч.1 ст.29 ЦК). Кожна особа має право на вільний вибір місця проживання (ч. 1ст.33 Конституції).
Однак визначення місця проживання дитини має свою специфіку, оскільки дитина, як правило, в силу своєї психічної та фізичної незрілості, фактичної нездатності проживати самостійно мають проживати разом зі своїми батьками або з особами, які їх заміняють.
Отже, чинне законодавство, встановлює особисте немайнове право батьків визначати місце проживання дитини.
Слід зауважити, що відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Статтею 9 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-XII від 27 лютого 1991р., визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідач визнав позов, ОСОБА_1 може забезпечити необхідний розвиток донькам, мати в змозі попіклуватися про забезпечення та благополуччя дітей.
Тому, суд дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_5 разом з матір'ю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25 березня 2024 року.
Суддя: В.Я.Бондар