Справа №947/2267/24
Провадження №2-а/521/70/24
21 березня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Бодрухіної К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 036707 від 30.12.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Позов обґрунтований наступними обставинами.
30.12.2023 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 036707, відповідно до якої, позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. «в» п. 8.4 ПДР - не виконав вимого дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» з табличкою 7.3.1. «Напрямок дії», за що його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,0 гривень. Втім, позивач вважає, що підстав для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не було, оскільки його будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та єдиний заїзд/виїзд до нього здійснюється з АДРЕСА_2 , рух по якій, в тому числі, регулюється дорожнім знаком 3.2. Вважає, що на нього, як особи, що проживає у зоні дії дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», вимоги щодо заборони руху не поширюються. Крім того зазначив, що дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» було встановлено з порушенням вимог ДСТУ.
18.03.2024 року представником Департаменту патрульної поліції було подано відзив із запереченнями щодо позову.
Представник відповідача зазначив, що доводи позивача про те, що дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» було встановлено з порушенням вимог ДСТУ є безпідставними, та такими, що в повному обсязі спростовуються наданими фотознімками з місця події та схемою організації дорожнього руху №103/22, яку завірено та погоджено Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху та Управлінням Патрульної поліції в Одеській області.
Щодо доводів позивача про те, що дія дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», не поширюється на нього, оскільки він проживає у зазначеній зоні зазначив, що у випадку непоширення дії дорожнього знаку транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Вказав, що дослідивши копію свідоцтва про народження та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру, які було додано до позовної заяви встановлено, що громадянин ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що не забороняє здійснити заїзд до вказаної адреси з перехрестя вулиць Говорова/Зоопаркова, де немає дорожніх знаків які забороняють рух в напрямку будинку АДРЕСА_1 .
Позивач у відкрите судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача у відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справ у його відсутність не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою серії БАД № 036707 від 30.12.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,0 гривень.
Зі змісту постанови вбачається, що 30.12.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 , водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з.НОМЕР_1 , не дотримався вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» з табличкою 7.3.2 «Напрямок дії», чим порушив п.п. «в» п. 8.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з.НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Фонтанська дорога з боку пл. Середньофонтанської в бік пр-ту. Адміральського, повернув ліворуч в міжквартальний проїзд біля будинку 15А.
З наданих працівниками поліції фотознімків з місця події вбачається, що на перехресті вул. Фонтанська дорога/Зоопаркова (4 ст. Великого Фонтану), з правого боку в сторону пр-ту. Адміральського, розташований дорожній знак 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» з табличкою 7.3.2 «Напрямок дії» (ліворуч на вул. Зоопаркова).
Розміщення вказаного знаку на цьому ж місці також передбачено схемою організації дорожнього руху №103/22, завіреною та погодженою Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху та Управлінням Патрульної поліції в Одеській області.
Суд вважає, що представником відповідача в повному спростовано доводи позивача про встановлення дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» за вказаною адресою з недотриманням вимог ДСТУ.
Таким чином, судом встановлено, що рух механічних транспортних засобів на вул. Зоопаркову з вул. Фонтанська дорога заборонено.
Відповідно до п. 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» ч. 33.3 «Заборонні знаки»Розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР - знак забороняє рух усіх механічних транспортних засобів.
Дія знаку поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Разом із цим, дія знаку не поширюється:
• на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами;
• на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності);
• на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Зона дії знаку - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаку не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Тобто, дія знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні.
Як встановлено судом, та не заперечувалось представником Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що єдиний заїзд/виїзд до вказаного будинку здійснюється з вул. Зоопаркова, що підтверджується наданими сторонами планами.
Таким чином, на ОСОБА_1 , не поширюється дія дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», який розташований на перехресті вул. Фонтанська дорога/Зоопаркова, оскільки він проживає у зоні його дії.
Суд не може погодитись з доводами представника відповідача про те, що ОСОБА_1 зобов'язаний здійснювати заїзд до вказаної адреси з перехрестя вулиць Маршала Говорова/Зоопаркова, де немає дорожніх знаків, які забороняють рух в напрямку будинку АДРЕСА_1 , оскільки належних та допустимих доказів про те, що зазначене перехрестя є найближчим до його будинку (місця призначення) не надано.
Докази, які б в повному обсязі спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови представником відповідача не надані. Тому суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1,2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні було сплачено судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією від 05.01.2024 року.
Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 10408646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 036707 від 30.12.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 10408646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київна користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Тополева