Справа № 521/2961/24
Номер провадження:1-кс/521/688/24
06 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024163470000017 від 02.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
02.01.2024 до відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій останній просить прийняти міри правового характеру до малознайомої особи на ім'я ОСОБА_5 , який на території Малиновського району м. Одеси збуває без передбаченого законом дозволу вибухові пристрої, схожі на гранати, одну з яких 02.01.2024 Вячеслав подарував йому, яку ОСОБА_4 в подальшому добровільно видав.
Крім того, 28.02.2024 до ЧЧ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт слідчого ОСОБА_6 про те, що в рамках кримінального провадження №12024163470000017 від 28.02.2024 під час проведення оперативної закупки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно збув боєприпаси та вибухових пристрої без передбаченого законом дозволу.
У подальшому відомості по вказаним фактам внесено та об'єднано в рамках кримінального провадження за №12024163470000017 від 02.01.2024 за ч. 1 ст. 263 КК України.
28.02.2024 року в ході досудового розслідування вказаного провадження за адресою АДРЕСА_2 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в якого під час проведення особистого обшуку вилучено: грошові кошти в розмірі 4490 гривень та мобільний телефон.
Крім того, 28.02.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук автомобіля марки «Hyundai Lantra», червоного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », на якому за вказаною адресою прибув затриманий ОСОБА_7 , після того, як здійснив збут особі, яка проводила оперативну закупку, сумки коричневого кольору, яка зберігалася в багажнику вказаного автомобіля та всередині якої в подальшому була виявлена зброя та боєприпаси, а саме: патрони, гранати, запали УЗРГМ, пістолети.
У подальшому, після проведення обшуку вказаного автомобіля, останній разом з ключами від нього у вигляді металевого ключа у кількості 1 шт., брелка від сигналізації у кількості 1 шт., був вилучений та направлений на зберігання до штраф - майданчику АДРЕСА_3 .
Крім того, згідно відомостей з ІПНП власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.02.2024 вказаний транспортний засіб постановою слідчої було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Вивчивши клопотання та матеріали надані до нього, вислухавши думку слідчої, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, оскільки слідчим доведена необхідність застосування арешту майна, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Так, слідчим у клопотанні доведено, що існують підстави ризику, що транспортний засіб, який було вилучено 28.02.2024 під час проведення обшуку, може бути зіпсований, знищений, перетворений, втрачений особою, яка ним володіє, та вказане майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні, необхідне для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом і доказом вчинення кримінального правопорушення.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчої СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024163470000017 від 02.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 28.02.2024 під час проведення обшуку, а саме: автомобіль марки «Hyundai Lantra», червоного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », ключі від вказаного автомобіля у вигляді металевого ключа у кількості 1 шт., брелка від сигналізації у кількості 1 шт., який зареєстрований на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та яким фактично користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заборонити розпоряджатись, користуватись та відчужувати майно, на яке накладено арешт, до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку передбаченому Постановою КМ України №1104 від 19.11.2012.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_9