Справа № 734/4032/23 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М.
Провадження № 33/4823/236/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
26 березня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
В режимі відеоконференції захисника - Хоменка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хоменка О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,-
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 12.08.2023 в 12 годин 48 хвилин на а/д М-01 с. Кіпті, 98 км., водій ОСОБА_1 керував т/є ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Велась безперервна відео фіксація на п/в 474381 та 472728. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Хоменко О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновивши строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що працівником поліції не повідомлено підстави зупинки транспортного засобу, не роз'яснено ст. 63 Конституції України, не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Зазначає, що під час спілкування працівниками поліції чинився тиск на водія, що виразилось у написанні згоди з протоколом під диктовку, права роз'яснені після складання протоколу, не видано другий примірник акту огляду на стан сп'яніння, не проведено огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці та не вручено водію направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що на відеозаписі жодних ознак наркотичного сп'яніння, які зазначені у протоколі не зафіксовано. Крім того, ОСОБА_1 не порушував п. 2.5 ПДР України, оскільки не повинен проходити огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Ця норма передбачає вимогу проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника міліції.
Враховуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст., ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог пункту 2. 5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп'яніння чи ні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, так і керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння.
Проходження огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи щодо якої порушується таке питання.
Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 520138 від 12.08.2023, водій ОСОБА_1 12.08.2023 в 12 годин 48 хвилин на а/д М-01 с. Кіпті, 98 км., керував т/є ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Велась безперервна відео фіксація на п/в 474381 та 472728. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП, та відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Факт скоєння інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами які узгоджуються між собою: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 520138 від 12.08.2023 та додатками до протоколу, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, рапортом працівника поліції, який зазначив, що був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , оскільки не працював правий габаритний ліхтар та в ході перевірки документів було виявлено відсутність страхового полісу. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від проведення огляду водій неодноразово відмовився.
Так, згідно відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР, а саме несправність правого габаритного ліхтаря. При перевірці документів виявилася відсутність страхового полісу, за що були винесені постанови про накладення адміністративних стягнень. Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Водій на запитання поліцейського відповів, що наркотичні речовини вживав позавчора. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння відповів відмовою. Ніякого тиску на ОСОБА_1 працівниками поліцій не чинилося. Працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 права, складено та зачитано протокол про адміністративне правопорушення, у якому водій також власноручно зазначив, що «згоден з інспектором поліції, вживав 9.08.2023».
Вказаний відеозапис досліджувався і місцевим судом, що знайшло своє відображення в постанові суду, а тому доводи апелянта про те, що працівник поліції здійснював тиск на водія, щоб останній погодився не проходити огляд, не заслуговують на увагу.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд.
Підстави зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 підтверджуються наявною у матеріалах справи постановою серії ЕАТ № 7512184 від 12.08.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 6).
Твердження захисника про те, що поліцейський змусив ОСОБА_1 визнати факт вживання ним наркотичних засобів 09.08.2023, не відповідають даним, зафіксованим на відеозаписі, оскільки ОСОБА_1 добровільно пояснював, що вживав наркотичні засоби саме у вказану дату.
Доводи апелянта про не вручення ОСОБА_1 направлення на огляд та акту огляду на стан наркотичного сп'яніння не заслуговують на увагу, оскільки такий огляд не проводився у зв'язку з його відмовою.
Інші доводи апеляційної скарги є суперечливими, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Хоменка О.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай