Справа № 751/5330/23 Головуючий у 1 інстанції Ченцова С. М.
Провадження № 33/4823/16/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
21 березня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Хуторненка І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Хуторненка І.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 26.06.2023 року о 10:15 год у м. Чернігові по вул. Івсана Мазепи, 79, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Audi A4”, державний номерний знак ( НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу “Drager Alcotest 6820” ARHE-0221, проба позитивна 0,49 проміле, з результатом згоден, огляд повторний у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога зі згоди водія, що підтверджується висновком № 465 від 26.06.2023 року КНП “Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня”, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, скасувати її та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, судові повістки повернуті не врученими у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі у Збройних Силах України, тому він не отримав 31.10.2023 року копію оскаржуваної постанови та її зміст йому не було відомо, а копію постанови отримав лише 20.11.2023 року захисник Хуторненко І.М., тому строк на подання апеляційної скарги вважає пропущеним з поважних причин. Вказує на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не досліджено та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам. Зазначає, що прилад “Alcotest 6820” ARHE-0221 містить останнє калібрування - 2022.09.07, а тому вважає неналежним та недопустимим доказом по справі, оскільки періодичність технічного обслуговування принаймні один раз на 6 місяців, що передбачено Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння. Також вважає неналежним доказом по справі висновок щодо результатів медичного огляду від 26.06.2023 року, оскільки огляд проведено без направлення працівника поліції. Зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7232456 від 26.06.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП на цей час ним оскаржено у Подільському районному суді м. Києва, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременями безпеки та не вчиняв правопорушення. Також письмову розписку ОСОБА_1 вважає неналежним та допустимим доказом у справі, оскільки він не був відсторонений від керування транспортним засобом згідно вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП. Також вважає є всі підстави для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у встановленому порядку, а поліцейські при спілкуванні здійснювали на нього психологічний тиск. Вказує, що судом не було надано належну оцінку відеозапису та не витребувано у наркологічному диспансері результати аналізу на вміст алкоголю у біологічних зразках крові та сечі ОСОБА_1 .. Вказує на відсутність безперервної відеофіксації по справі. Переконаний, що суд відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду та порушив вимоги п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14, а також ст. 280 КУпАП.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
У письмових поясненнях від 05.03.2024 року ОСОБА_1 зазначає, що на цей час приймає участь у бойових діях, тому не може бути присутнім при апеляційному розгляді справи. Наголошує, що в той день керував транспортним засобом у стані крайньої необхідності, виконуючи бойові завдання командира, тому просить закрити провадження стосовно нього на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 038973 від 26.06.2023 року ОСОБА_1 власноруч його підписав (а.с. 3).
Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “ALCOTEST 6820”, у ОСОБА_1 було встановлено алкогольне сп'яніння з показником 0,49 %о. (а.с. 4).
Згідно із Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд проведено за допомогою приладу “Драгер 6820”, результат становить - 0,49 проміле, який власноруч його підписав, та додав, що “з результатом не згоден” (а.с. 5).
Згідно пунктів 16, 20, 22 розділу третього Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735, єдиним документом, який складається за результатами огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я і таким, що підтверджує перебування водія транспортного засобу в тверезому стані або в стані алкогольного сп'яніння є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 465 від 26.06.2023 року, виданого лікарем КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», ОСОБА_1 26.06.2023 року о 10:40 год перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно висновку ОСОБА_1 був ознайомлений з результатами огляду при його складанні, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 6).
Відповідно до розписки ОСОБА_1 , останній зобов'язується не сідати за кермо, залишити своє авто за місцем його зупинки без порушення правил дорожнього руху. (а.с. 7).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Переглянувши відеозапис, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_2 керував автомобілем за наявності ознак алкогольного сп'яніння. Поліцейським було висунуто вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер”, згідно якого було встановлено перевищення гранично допустимої норми вмісту алкоголю, визначеного законодавством, що свідчить про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння. З результатом був незгоден та був доставлений поліцейськими до медичного закладу, де згідно Висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 465 від 26.06.2023 року, виданого лікарем КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», ОСОБА_1 26.06.2023 року о 10:40 год перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Отже, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено пристроєм, що не пройшов періодичне обслуговування, без дотримання експлуатаційної документації виробника технічного пристрою про періодичність калібрування, наслідком чого є недійсність отриманих таким чином результатів огляду, то слід зазначити таке.
Огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння відбувався за допомогою алкотесту “Drager Alkotest 6820”.
“Drager Alkotest 6820” відповідає вимогам OIML R 126:1998 Evidential breath analyzers (OIML R 126, edition 1998, IDT), доказові аналізатори повітря, що видихається, відповідає Технічному регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ № 94 від 13 січня 2016 року, відповідно до якого був отриманий сертифікат перевірки, виданий Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), згідно з яким технічний прилад газоаналізатор «DragerAlkotest 6820» відноситься до реєстру приладів контролю вмісту парів алкоголю, який чинний до 05 жовтня 2027 року; відповідає Технічному регламенту медичних виробів, затвердженого постановою КМУ № 753 від 02 жовтня 2013 року, відповідно до якого був отриманий сертифікат Відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва, дійсного до 07 червня 2023 року.
Вказаний виріб був зареєстрований в Україні згідно з Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений Постановою КМУ від 09 листопада 2004 року № 1497 (далі - Постанова КМУ №1497), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 року, термін дії до 10 лютого 2015 року.
Відповідно до роз'яснень ДП «Український медичний центр сертифікації» № 45 від 18 січня 2018 року, включення згідно з Постановою КМУ №1497 Драгер «Алкотест 6820» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення їх у експлуатацію (початок використання), закінчення ж терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.
Використання медичних виробів газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року є законним.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії «Drager Safety AG», Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 № 1747 і становить 1 рік. (п. 13 Наказу).
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу «DragerAlkotest 6820» становить один рік.
З роздруківки приладу «DragerAlkotest 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 07 вересня 2022 року, а останній проходив огляд на стан сп'яніння 26 червня 2023 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу.
Обставини перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджуються висновком медичної установи, і не спростовані в ході розгляду справи. Згідно відеозапису факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв напередодні не заперечується, а кількість алкоголю в його організмі, враховуючи явне перевищення її допустимої норми, для вирішення питання про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, значення не має, тому доводи з цього приводу слід визнати безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було піддано медичному огляду без направлення, не можуть бути взяті до уваги як такі, що його виправдовують.
Посилання апелянта на відсутність безперервності відеозапису є безпідставними, оскільки у цій справі фіксація правопорушення відбувалася безперервно та з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п. 5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».
Твердження в скарзі про те, що його огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнається упередженим і до уваги не приймається. Спосіб, у який було встановлено алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 , не суперечить вимогам законів та підзаконних актів, а тому доводи захисника про недопустимість ряду доказів по справі не заслуговують на увагу.
Що стосується доводів апеляційної скарги про закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП у зв'язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності, на думку апеляційного суду, то слід зазначити наступне.
До доповнення до апеляційної скарги стороною захисту долучено копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 155 від 26.06.2023 старший лейтенант ОСОБА_1 , начальник медичного пункту 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 залучений до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування “Лиман”, які залучаються та беруть безпосередньо участь у виконанні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Під час апеляційного розгляду захисник посилається на те, що ОСОБА_1 перебував у стані крайньої необхідності, оскільки необхідно було виконати термінове розпорядження командира та прибути до військової частини.
З переглянутого відеозапису апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки, перебуваючи на військовій службі, виконував наказ командира і рухався на виконання бойового завдання разом з товаришем по службі.
Оцінивши пояснення, дослідивши докази та враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, тобто виконання термінового розпорядження командира, а тому у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчиненні дії особою у стані крайньої необхідності.
З метою доступу до правосуддя поновити строк захиснику Хуторненку І.М. в інтересах ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Поновити строк захиснику Хуторненку І.М. в інтересах ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року.
Задовольнити частково апеляційну скаргу захисника Хуторненка І.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням цього адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай