Номер провадження: 22-ц/813/2592/24
Справа № 523/10928/22
Головуючий у першій інстанції Мурманова І.М.
Доповідач Громік Р. Д.
21.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню звернулась представник боржника адвокат Гусельщикова Марина Анатоліївна.
В обґрунтування заяви адвокат зазначила, що в провадженні Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП № 59308600 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3806/09 виданого Суворовським районним судом м. Одеси 03.02.2010 року. Представник зазначає, що даний виконавчий лист має бути визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки, виконавче провадження за даним виконавчим листом відкрито с пропущенням строків на його пред'явлення. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становив 3 роки, з 04.12.2009 року по 04.12.2012 року, однак, виконавчий лист було пред'явлено до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання, а саме 05.09.2013 року, що підтверджується відповідним записом державного виконавця.
На підставі викладеного представник боржника просить: визнати виконавчий лист у справі №2-3806/09 виданий Суворовським районним судом м. Одеси 03.02.2010 року, таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року у задоволені заяви ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» нова назва акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання є окремою підставою для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції послався на те, що закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
При цьому у стягувача залишається право на поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі доведеності (ст. 433 ЦПК України).
Порушення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №593/841/14-ц).
Натомість пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Встановлення обставин дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає з'ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа №2-3809/09 виданого 03.02.2010 року таким, що не підлягає виконанню.
Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Так, згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Судом першої інстанції правильно для встановлення фактичних обставин справи, ухвалою суду від 23.01.2023, витребувано від Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оригінал виконавчого провадження, та здійснено виклик державного виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження, до суду з метою надання пояснень щодо виконання рішення суду, роз'яснення відміток проставлених у виконавчому документі .
В судовому засіданні у суді першої інстанції, яке відбулось 17.08.2023, держаний виконавець Бурлаков В.В. надав суду для огляду оригінал виконавчого листа та щодо відміток проставлених у виконавчому документі пояснив, що дійсно на виконавчому документі є відмітка 05.09.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав передбачених п. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла станом на 2013 рік.
Дійсно, згідно із копії виконавчого листа, та дослідженого в судовому засіданні його оригіналу, судом встановлено, що на виконавчому листі державним виконавцем 05.09.2013 року проставлено відмітку про відмову у відкритті провадження на підставі п.1.ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до положення п. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 2013 року) зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Згідно із копії виконавчого листа, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчий лист було видано 03.10.2010, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 04.12.2012, 05.09.2013 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
Колегія суддів зазначає, що так як відбулось пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання, то це є окремою процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідно задовольнити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
Визнати виконавчий лист №2-3806/09, виданий Суворовським районним судом м. Одеси 03 лютого 2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/80054/74/79183 від 01 серпня 2007 року по виплаті суми кредиту в розмірі 1 369 560 гривень, витрати понесені позивачем за оплату державного мита в розмірі 1700 гривень, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу у розмірі 250 гривень, а всього стягнути 1 371 510 гривень, таким, що не підлягає виконанню
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судове рішення виготовлено 08 березня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
М.М. Драгомерецький