Справа № 441/698/23 Головуючий у 1 інстанції: А.М.Малахова-Онуфер
Провадження № 22-ц/811/435/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
25 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю секретаря Псярук О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року,
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення зі згаданого відповідача на користь позивача майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 22.12.2022 року на АДРЕСА_1 з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю належного позивачу автомобіля «Toyota RAV4», р.н. НОМЕР_1 (яким керував ОСОБА_3 ), та автомобіля «Volvo V50», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, внаслідок чого згадані транспортні засоби отримали технічні ушкодження. Згідно висновку експерта № 17 від 18.02.2023 року вартість відновлюваного ремонту належного позивачу автомобіля «Toyota RAV4», р.н. НОМЕР_1 , складає 58 716 грн. 34 коп., однак жодних коштів в рахунок відшкодування майнової шкоди, внаслідок вчинення відповідачем 22.12.2022 року дорожньо-транспортної пригоди, він не отримав. Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 58 716 грн. 34 коп. майнової шкоди, а також судові витрати у справі (а.с. 3-5).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 48 213 грн. 77 коп. та 881 грн. 55 коп. судового збору, а всього 49 095 грн. 32 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с. 149-152).
Дане рішення оскаржив відповідач.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким «відмовити у задоволенні позову повністю»,покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що судом першої інстанції не аргументовано визначення та взяття до уваги суми вартості відновлювального ремонту автомобіля без коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля.
Зазначає, що виходячи із встановленого полісом розміру страхової суми за майнову шкоду (160 000 грн.) та розміру франшизи (2 500 грн.) - ці кошти повністю покривають суму завданого збитку, а тому (на думку апелянта) відсутні підстави для задоволення позову та стягненню саме з нього зазначених коштів (а.с. 160-163).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року (яка отримана сторонами 15-20 лютого 2024 року; а.с. 174-179) відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою, запропоновано учасникам справи протягом 15-ти днів подати до суду свій відзив на апеляційну скаргу та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 172).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, часткове задоволення позовних вимог (а саме - у розмірі 48 213 грн. 77 коп.) суд мотивував тим, що згідно висновку судового експерта ОСОБА_4 № 17 від 18.02.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV4», р.н. НОМЕР_3 , становить 58 716 грн. 34 коп., з яких 10 502 грн. 57 коп. позивачу було виплачено страховиком в якості страхового відшкодування (що позивач визнає), а відтак різниця між розміром відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV4», р.н. НОМЕР_3 (58 716 грн. 34 коп.) та страховою виплатою згідно полісу № 210256849 від 28.07.2022 року (10 502 грн. 57 коп.) становить 48 213 грн. 77 коп., які і підлягають до стягнення з відповідача.
Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки судом зроблені за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак такі не в повній мірі відповідають обставинам справи, виходячи з наступного.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).
Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається (не заперечується) всіма учасниками справи (а, відтак, доказуванню не підлягає) те, що 22.12.2022 року на вулиці Героїв УПА у місті Львові в результаті зіткнення належного позивачу на праві власності автомобіля «Toyota RAV4», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля «Volvo V50», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача(цивільно-правова відповідальність якого була застрахованою у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна») і з вини відповідача мала місце ДТП, в результаті якої згадані автомобілі отримали технічні пошкодження.
Судом також встановлено та визнається позивачем, що останньому страховиком відповідача (ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна») було виплачено 10 502 грн. 57 коп. страхового відшкодування.
В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було подано до суду Відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог до нього у повному обсязі - з посиланням на те, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахованою у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (а.с. 66-72).
Також в ході розгляду справи судом першої інстанції саме представником відповідача до матеріалів справи було долучено матеріали страхової справи, витребувані ним з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (а.с. 91-128).
Складовою частиною вищезгаданої страхової справи є Розрахунок суми страхового відшкодування, складений згаданим страховиком 16.01.2023 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого 22.12.2022 року в ДТП автомобіля «Toyota RAV4» складає 26 531 грн. 94 коп.
Як також вбачається з вищезгаданого Розрахунку суми страхового відшкодування від 16.01.2023 року, розмір страхового відшкодування цілком залежить від вартості відновлювального ремонту автомобіля і є похідною величиною від цієї вартості (а.с. 127-зворот).
В той же час, позивач жодних вимог до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» не пред'являв і лише на клопотання представника відповідача судом згаданого страховика було залучено до участі у справі в якості третьої особи. Наведене дає підстави для висновку про те, що тим самим позивач погодився з висновком страховика про те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого 22.12.2022 року в ДТП автомобіля «Toyota RAV4» становить саме 26 531 грн. 94 коп. (а не 58 716 грн. 34 коп., оскільки тоді б розмір страхового відшкодування був би значно більшим від10 502 грн. 57 коп. отриманих позивачем від ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» в якості такого страхового відшкодування).
Відповідач (апелянт) також не подав до суду жодних доказів (розрахунків тощо) на спростування вищезгаданого Розрахунку суми страхового відшкодування від 16.01.2023 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого 22.12.2022 року в ДТП автомобіля «Toyota RAV4» становить саме 26 531 грн. 94 коп., а страхова виплата, яку зобов'язаний був виплатити страховик, становить саме10 502 грн. 57 коп. (а не більший розмір).
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що присуджений до стягнення з відповідача на користь позивача розмір майнової шкоди підлягає зменшенню до 16 029 грн. 37 коп. (26 531 грн. 94 коп. - 10 502 грн. 57 коп.), оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі саме 26 531 грн. 94 коп. (визначену страховиком) по факту визнали обидві сторони спору, так як висновків страховика щодо саме такої вартості ремонту ніхто з них не оскаржував і претензій щодо виплати страхового відшкодування у розмірі саме 10 502 грн. 57 коп. до страховика не пред'являв.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1), а у випадку, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, то цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).
Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 58 716 грн. 96 коп.
За підсумками апеляційного розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 16 029 грн. 37 коп., що становить 27,3 % від суми позовних вимог.
За подачу позовної заяви позивач сплатив 1 073 грн. 60 коп. судового збору (а.с. 2).
27,3 % від 1 073 грн. 60 коп. становить 293 грн. 09 коп., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
За подачу апеляційної скарги відповідач сплатив 1 322 грн. 40 коп. судового збору (а.с. 159).
27,3 % від 1 322 грн. 40 коп. становить 361 грн. 02 коп., а відтак з позивача підлягає до стягнення на користь відповідача 961 грн. 38 коп. (1 322 грн. 40 коп. - 361 грн. 02 коп.).
Частиною 10 статті 141 ЦПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Різниця між судовими витратами, які слід стягнути з позивача на користь відповідача і навпаки, складає 668 грн. 29 коп. (961 грн. 38 коп. - 293 грн. 09 коп.).
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Згідно з частиною дев'ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3 028 грн. 00 коп.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення з відповідача 58 716 грн. 96 коп. майнової шкоди.
Відтак, ціна позову у цій справі складає 58 716 грн. 96 коп., що станом на 01 січня 2024 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп. х 100 = 302 800, 00 грн).
Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 58 716 грн. 96 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_3 ) майнову шкоду у розмірі 16 029 (шістнадцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 37 коп.».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_2 )668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 29 коп. в якості різниці судових витрат, які понесли сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 25 березня 2024 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.