Справа № 127/26647/23
Провадження №11-кп/801/479/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло на розгляд кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою цього суду від 12.03.2024 задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 . Мотивуючи прийняте рішення, суд врахував тяжкість злочинів, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , його особу та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково, обрати стосовно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби з 22:00 год. до 07:00 год., а також скасувати ухвалу в частині звернення застави в сумі 53680 гривень в дохід держави.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки це суперечить презумпції невинуватості, жодного доказу про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не надано, також судом не враховано те, що ОСОБА_7 постійно з'являвся до суду і приймав участь у судових засіданнях, має міцні соціальні зв'язки, свою вину у скоєних злочинах повністю визнав, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв органу досудового розслідування в розкритті даних злочинів, він пройшов військові збори і готувався на відправлення до ЗСУ.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, дослідивши ухвалу суду першої інстанції та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При розгляді клопотань про застосування запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
У відповідності до вимог ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, які відповідно до класифікації злочинів є тяжкими.
Судом враховано про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування обвинуваченого від суду.
Наявність встановлених ризиків у межах даного кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої інстанції.
Так встановлено, що ОСОБА_7 не з'являвся в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини своєї неявки, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Таким чином ОСОБА_7 продемонстрував своє зневажливе ставлення до суду та учасників кримінального провадження внаслідок невиконання своїх процесуальних обов'язків, а тому більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Щодо іншої прохальної частини, що міститься в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув заставу в дохід держави відповідно до ч.8 ст. 182 КПК України, оскільки обвинувачений порушив її умови.
Отже, рішення суду щодо застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4