Справа № 740/178/24
Провадження № 2/740/466/24
26 березня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участю секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН» (далі ТОВ «ВЕЛЛФІН», позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №1665108 від 02.09.2021 в розмірі 15 000 грн та судові витрати в розмірі 2684 грн.
В обґрунтування позову посилалося на те, що 02.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕЛЛФІН» було укладено Договір про споживчий кредит №1665108 в електронній формі. За умовами Договору позики, Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. На підставі укладеного договору позивачем на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5000 грн. Таким чином, позивач належним чином виконані умови Договору, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останньої утворилась заборгованість за Договором зі сплати основного боргу та процентів. Згідно п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,9 % від суми позики, щоденно, починаючи з другого дня в межах строку, зазначеного в п.1.2. цього Договору; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором. Термін повернення позики закінчився, проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 15 000 грн, яка складається з: основного боргу - 5000 грн, заборгованості за відсотками - 10 000 грн.
Ухвалою суду від 18.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданого клопотання просив справу розглядати без участі їх представника, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлявся відповідно до вимог ЦПК України.
Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань, а також відзиву на позов не подав.
За наданою суду інформацією Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, відповідач значиться зареєстрованим за адресою, що вказана в позові (а.с.41). Проте копія позовної заяви з додатками надіслана відповідачу, повернулась до суду з відміткою «Укрпошти» про невручення, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до оголошення про розгляд справи, розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідача повідомлено про розгляд даної справи у суді.
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення заочного судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із врахуванням доказів по справі суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Згідно ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1665108 від 02.09.2021 в електронній формі. Відповідно до п.1.1. Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч гривень) 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 30 (тридцять) днів, позика має бути повернута до 02.10.2021. Відповідно до п.1.4. Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором. Встановлено, що позивачем в порядку встановленому п.1.4. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5 000 грн, що підтверджується повідомленням № 241/12 від 20.12.2023 ТОВ «Платежі Онлайн», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів (а.с.15-20, 31).
Згідно п.1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,9 % від суми позики, щоденно, починаючи з другого дня в межах строку, зазначеного в п.1.2. цього Договору; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
Із врахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини згідно положень ст.ст.526, 599, 629, 1054 ЦК України.
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 15 000 грн, яка складається з: основного боргу - 5000 грн, заборгованості за відсотками - 10 000 грн (а.с.21-30).
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як зазначено вище відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов''язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 15 000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48, заборгованість за договором про споживчий кредит №1665108 від 02.09.2021 в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Суддя Т.О. Гагаріна