Справа №491/1232/23
25 березня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Рачкової І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані тим, що 31 березня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №131. Від вказаного шлюбу дітей не мають. Рішення про розірвання шлюб позивач прийняла у зв'язку з тим, що спочатку їхнє сімейне життя складалось добре, однак потім стосунки між ними погіршились. З березня 2023 року вони проживають окремо. На протязі тривалого періоду часу як з боку позивача так і з боку відповідача не було здійснено жодних спроб для збереження їхнього шлюбу. Таким шлюб між ними на даний час існує формально, вони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбні стосунки.
У зв'язку з вище викладеним позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. З урахуванням наведених вище обставин, а також тим, що вони з відповідачем не дійшли згоди про розірвання шлюбу у позасудовому порядку, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 29 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено процесуальні права відповідачу про право на подання відзиву на позовну заяву та роз'яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.ст.178, 193 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом до суду не звертався.
При цьому, в матеріалах справи міститься заява позивача (а.с.10), в якій вона просить справу розглянути без її участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Також 26 лютого 2024 року до початку підготовчого судового засідання до суду надійшла заява відповідача, в якій він просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Статтею 200 ЦПК України визначено, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки у своїй заяві від 26 лютого 2024 року відповідач вказує, що позов визнає в повному обсязі, суд приходить до висновку про ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Згідно частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення позивача та відповідача, взявши до уваги заяву відповідача про визнання позову та заяву позивача про розгляд справи без її участі, відповідно до положень ч.3 ст.211, ч.ч.1-3 ст.223 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, взявши до уваги заяви позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 (а.с.5), копією довідки про реєстрацію місця проживання №М1-193538-ф/л від 30 грудня 2022 року (а.с.7).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 30 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24), та довідкою Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Одеської області №2085 від 24 листопада 2023 року (а.с.16).
При розгляді справи встановлено, що 31 березня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №131, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 31 березня 2023 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.8).
Від вказаного шлюбу дітей не мають.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що сімейні стосунки в позивача та відповідача не склалися, тож позивач прийняла рішення про розірвання шлюбу у зв'язку з тим, що між нею та відповідачем повністю відсутнє взаєморозуміння в зв'язку з різними поглядами на життя та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, взявши до уваги заяву відповідача про визнання позову, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ними розірвати.
Положеннями ч.1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1073 гривні 60 копійок.
Відповідач в свою чергу в заяві від 26 лютого 2024 року визнав позов до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, та на виконання вимог ч.1 ст.142 ЦПК України вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 50% сплаченого нею судового збору за подання позову до суду у розмірі 536 гривень 80 копійок, а решта 50% сплаченого позивачем судового збору за подання позову до суду підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 142, 211, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.112-115 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 30 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , який зареєстрований 31 березня 2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №131 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 30 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , 50% сплаченого нею судового збору за подання позову до суду у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, що складає 50% судового збору, сплаченого позивачем за подання позову до суду на рахунок №UA258999980313141206000015634, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Ананьїв/22030101, надавач платіжних послуг одержувача: Казначейство України, згідно квитанції №ПН921 від 23 жовтня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя: Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.