Справа № 686/7979/24
Провадження № 1-кс/686/2637/24
22 березня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ УСБУ в Хмельницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою, на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ УСБУ в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 14.03.2024 р., за вих. №14/03/2024-1, головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_2 , з електронної пошти ГО « НОН-СТОП » ( gononstopkyiv@gmail.com ) на офіційну електронну пошту ГСУ УСБУ в Хмельницькій області ( usbu_hml@ssu.gov.ua ), було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені не були, не було повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано. Також, ОСОБА_2 у скарзі зазначив, що перенаправлення заяви про вчинення кримінального правопорушення є не тільки порушенням вимог ч.4 ст.214, ч.ч.1, 2 ст.218 КПК України, а й укриттям злочину, що є зловживанням з боку органу досудового розслідування та прокуратури. У скарзі ОСОБА_2 просить: зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування ГСУ УСБУ в Хмельницькій області внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 від 14.03.2024 р. за вих. №14/03/2024-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.3 ст.114-2, ч.1 ст.172, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.255, ч.3 ст.258-5, ч.3 ст.307, ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.
Перевіривши матеріали скарги прихожу до висновку, що провадження за цією скаргою не може бути відкрито, а сама скарга не може бути розглянута по суті та її слід повернути адресату з таких підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Для відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора у слідчого судді мають бути наявні достатні дані про те, що прокурор, слідчий чи дізнавач отримав заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення, однак, не вніс відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, предметом оскарження за пунктом 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України є бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача, прокурора, оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Окрім того, з п.1 ч.1 ст.303 КПК України вбачається, що правом на оскарження бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань наділений чітко визначений суб'єкт - заявник. Відповідно, зазначена норма закону породжує обов'язок слідчого судді з'ясувати, чи являється заявником особа, яка подала скаргу.
Згідно з ч.1 ст.60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Відповідно до ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо:1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи положення п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.304 КПК України, до початку розгляду скарги слідчий суддя також повинен переконатися, що скарга подана саме особою, яка має таке право, скарга підлягає розгляду в цьому суді, та що скарга подана з дотриманням строків, передбачених ч.1 ст.304 КПК України, на оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора.
Форма та зміст скарги мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до скарги мають бути долучені докази на підтвердження факту, що особа, яка звертається зі скаргою, є заявником, зокрема й докази на підтвердження надходження звернення заявника до органу досудового розслідування, тобто, на підтвердження факту того, що скарга подана саме особою, яка має право подавати скаргу. Разом з тим, до скарги ОСОБА_2 не додано документів, які би підтверджували ту обставину, що він є тією особою, яка має право подавати вказану скаргу. Так, до скарги долучено лише документи на підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ГО «НОН-СТОП» (протокол установчих зборів засновників вказаної організації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, статут цієї громадської організації), копія заяви вих. №14/03/2024-1 від 14.03.2024 р. (без відмітки про наявність на цій заяві електронного цифрового підпису, а, з врахуванням факту направлення цієї заяви електронною поштою, відповідно, й без відмітки про її отримання адресатами) та документ, який скаржник іменує як фото та який, очевидно є фрагментом скріншоту з електронної скриньки ГО «НОН-СТОП» про надіслання 18.03.2024 р. вказаної заяви на різні електронні скриньки (в тому числі й на адресу usbu_hml@ssu.gov.ua ). Водночас, будь-яких документів, які б надали можливість слідчому судді пересвідчитись, що саме Управлінням служби безпеки України у Хмельницькій області (яке знаходиться на території м.Хмельницького, що перебуває під юрисдикцією Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області) було отримано належним чином підписану та направлену саме представником ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 вищеозначену заяву про вчинення кримінального правопорушення, до скарги не долучено, відповідно, й жодних відомостей про вказану обставину долучені до скарги документи не містять.
Слідчий суддя звертає увагу на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі Закону), статтею п'ятою якого визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч.1 та ч. 3 ст. 6 Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Згідно з приписами ст.7 Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Частинами 1-3 статті 11 Закону визначено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
І хоча у поданій ОСОБА_2 скарзі й зазначено, що ним, саме як головою ГО «НОН-СТОП», була подана до ГСУ УСБУ в Хмельницькій області заява про вчинення кримінального правопорушення, з накладенням ЕПЦ, однак, ні зміст цієї скарги, ні долучені до скарги документи не містять відомостей, які б підтверджували факт отримання, у певну дату, означеної заяви представника ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 саме уповноваженими особами Управління служби безпеки України у Хмельницькій області.
Окрім того, слідчий суддя звертає увагу й на ту обставину, що, за твердженням скаржника, останнім, саме як головою ГО «НОН-СТОП», направлялась на вищеозначену електронну адресу заява про вчинення кримінального правопорушення, тобто, як представником юридичної особи, натомість подана до слідчого судді скарга була підписана ОСОБА_2 , як фізичною особою, а не за допомогою ЕПЦ голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали скарги не містять в собі підтверджень, що автор скарги є особою, яка має право на оскарження зазначеної нею бездіяльності уповноважених осіб Управління служби безпеки України у Хмельницькій області (у випадку, якщо така бездіяльність дійсно мала місце), тобто, підтверджень, що ОСОБА_2 , в тому числі й як голова ГО «НОН-СТОП», набув статусу заявника, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню, на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України, оскільки вона подана особою, яка не підтвердила свої повноваження на її подання, з роз'ясненням того, що повернення скарги, згідно з ч.7 ст.304 КПК України, не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України, із відповідною скаргою.
Керуючись вимогами ст.ст. 110, 303, 304, 309, 395 КПК України, -
постановив:
Повернути ОСОБА_2 його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб ГСУ УСБУ в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя