Справа № 686/7935/24
Провадження № 1-кс/686/2684/24
22 березня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12024243000000968,
встановив:
22.03.2024 року прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 , за допомогою поштового зв'язку, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 20.03.2024 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення її особистого обшуку під час затримання, а саме на: ключі від квартири АДРЕСА_1 , поміщені до сейф-пакету №CRI 1224119; мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», поміщений до сейф-пакету RIC 2198984; 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, поміщені до сейф пакету №RIC 2198983.
В обґрунтування поданого клопотання прокурором зазначено, що «у провадженні слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження №12024243000000968, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2024, близько 8:30 год., на території парку «Дендропарк», що за адресою: м.Хмельницький, вул.Проспект Миру, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що має при собі наркотичні речовини, у великих розмірах, які зберігає з метою збуту.
20.03.2024 року, слідчим ВРЗЗС СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час чого було виявлено та вилучено: ключі від квартири АДРЕСА_1 , які поміщені до сейф-пакету № CRI1224119; мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», який поміщений до сейф-пакету RIC 2198984; 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, у середині із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, які поміщені до сейф-пакету №RIC 2198983.
20.03.2024, слідчим ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання вищевказаних речей, речовим доказом у кримінальному провадженні №12024243000000968.
Підставою арешту майна є те, що тимчасово вилучені речі, постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024243000000968, вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування особою майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Метою арешту майна є збереження вищевказаних речових доказів, оскільки вказані речі можуть бути використані, як доказ та мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Обставини, які за допомогою вказаних доказів можливо довести, - вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_4 .
При цьому, існують обставини щодо необхідності у застосуванні заборон відчуження, користування та розпорядження тимчасово вилученим майном, з метою проведення експертних досліджень, щодо встановлення належності невідомих речовин до групи заборонених або обмежених речовин, обіг яких обмежено або заборонено законом, проведення судово-комп'ютерної експертизи, які є предметом злочину та визнані речовим доказом, оскільки не накладення ухвалою слідчого судді на вилучені речі арешту та, відповідно, їх подальше повернення володільцю, унеможливить подальше проведення відповідних експертних досліджень та може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, та, відповідно, до визнання неналежними та недопустимими речовими доказами при подальшому судовому розгляді вказаного кримінального провадження.
З метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, є необхідність в накладенні арешту, а саме: на ключі від квартири АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, у середині із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, які 20.03.2024 було вилучено, під час затримання ОСОБА_4 , і які визнано речовими доказами вчиненого кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ, та мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, оскільки його незастосування, може призвести до настання вищевказаних наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження і подальшого судового розгляду.»
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 , яка клопотала про розгляд клопотання у її відсутності, в судове засідання не з'явилась, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не є перешкодою для розгляду даного клопотання.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, 20.03.2024 р., під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , в ході її затримання, у неї, окрім іншого, було вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», поміщений до сейф-пакету RIC 2198984; 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, поміщені до сейф пакету №RIC 2198983. Вказані речі, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав і підозр вважати, що вони були предметом вчинення кримінального правопорушення (згортки із речовиною), зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому ці речі 20.03.2024 р., постановою слідчого, були визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Враховуючи вказані обставини, і те, що у кримінальному провадженні ще не проведено відповідні експертні дослідження, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання прокурора, в частині накладення арешту на вищевказані предмети (мобільний телефон та згортки з білою кристалічною речовиною), є обґрунтованим та підлягає задоволенню. З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також, з метою забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 20.03.2024 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення її особистого обшуку під час затримання, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», поміщений до сейф-пакету RIC 2198984; 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, поміщені до сейф пакету №RIC 2198983.
На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження цього майна та може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню подане прокурором клопотання в частині накладення арешту на вилученні 20.03.2024 р. у ОСОБА_4 , в ході проведення її особистого обшуку під час затримання, ключі від квартири АДРЕСА_1 , поміщені до сейф-пакету №CRI 1224119, які 20.03.2024 р., постановою слідчого, були визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Так, відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Незважаючи на наявність означеної постанови слідчого про визнання майна речовим доказом, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено наявності достатніх підстав вважати, що вилучені у ОСОБА_4 вищезазначені ключі, на даний час містять ознаки речових доказів саме у даному кримінальному провадженні №12024243000000968, яке розслідується за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вказані ключі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметом, що було об'єктом кримінально протиправних дій, тобто, не доведено, що ці ключі дійсно являється тим доказом, необхідність у збереженні якого наявна у вказаному кримінальному провадженні, відповідно, й не доведена необхідність арешту цього майна, з метою збереження речового доказу.
Окрім того, стороною обвинувачення не представлено доказів того, що для забезпечення виконання завдань кримінального провадження необхідно накласти арешт саме на вилучені у ОСОБА_4 ключі від квартири АДРЕСА_1 , які не мають доказового значення у кримінальному провадженні №12024243000000968. В даному випадку, обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, можливо встановити без застосування арешту вказаного майна. За вказаних обставин, на даному етапі досудового розслідування, відсутні підстави вважати, що в даному випадку може бути досягнута мета арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, а також може бути виконане завдання арешту, в зв'язку з чим, у задоволенні клопотання прокурора, в частині накладення арешту на означені ключі, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 20.03.2024 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення її особистого обшуку під час затримання, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», поміщений до сейф-пакету RIC 2198984; 19 згортків в ізолюючій стрічці синього кольору, із зіп-лок упакуванням із білою кристалічною речовиною, поміщені до сейф пакету №RIC 2198983.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя