Справа №: 671/559/24
25 березня 2024 рокуВолочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження в залі суду в місті Волочиську кримінальне провадження № 12024243260000022 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Победа Миколаївського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, непрацючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого
за ст. 390-1 КК України,
встановив:
За заявою ОСОБА_4 15 січня 2024 року Волочиським районним судом Хмельницької області у цивільній справі № 671/2865/23 від 15 січня 2024 року (номер провадження 2-о/671/15/2024), ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , яким визначено заходи тимчасового обмеження прав та покладено на нього обов?язки, а саме: заборонено ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , на строк 3 місяці; заборонено ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, на строк 3 місяці; заборонено ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, на строк 3 місяці.
Крім того, ОСОБА_3 24 січня 2024 року було ознайомлено з рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області та попереджено про відповідальність за його невиконання, про що отримано відповідну розписку.
Згідно Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НПУ, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 року № 124, ОСОБА_3 21.10.2022 року було поставлено на профілактичний облік під категорією "кривдник".
Так, ОСОБА_3 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, маючи фізичну можливість виконувати дане рішення суду, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, 04 лютого 2024 року біля 13 год. 00 хв. зайшов на територію домоволодіння, де в той час перебувала ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , де спілкувався з нею, вчинивши сварку, висловлювався на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, щодо якого такі заходи застосовано судом, порушив встановленні судом заходи тимчасового обмеження: розшукував ОСОБА_4 , коли вона за власним бажанням перебувала у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідував її та спілкувався з нею, вчинивши сварку, чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, та моральну шкоду ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 390-1 КК України як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовано судом.
Вищевказані встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються.
Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_6 подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку у його відсутності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Таким чином, з врахуванням зазначних вище обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовано судом.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що ОСОБА_3 не працює, одружений, має двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку в нарколога та "Д" обліку у психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий.
За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що сукупність усіх перерахованих вище обставин у поєднанні з тяжкістю кримінального правопорушення, що визначена законом, вказують на можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 при обранні йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Разом з тим, беручи до уваги особу ОСОБА_3 , який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, а також інші в сукупності обставини, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку про можливість у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього передбачені ст. 76 КК України обов'язки.
Суд вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 390-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: