Іменем України
18 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/185/23
адміністративне провадження № П/990/185/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Хохуляка В.В., Блажівської Н.Є., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Петренко Ю.В.,
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу № 990/185/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
1. 24 серпня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції, за допомогою підсистеми «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) у якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія) № 37/зп-23 від 26.07.2023 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518, зафіксовано 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 39/зп-23 від 26.07.2023 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 та таким, що має наслідком визнання ОСОБА_1 такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також в частині: затвердження результату кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме зазначення в № з/п 68 навпроти прізвища, ім'я, по-батькові кандидата ОСОБА_1 - не складено; затвердження результату кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме зазначення в № з/п 57 навпроти прізвища, ім'я, по-батькові кандидата ОСОБА_1 - не складено; затвердження результату кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого господарського суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, згідно з додатком 6, а саме зазначення в № з/п 58 навпроти прізвища, ім'я, по батькові кандидата ОСОБА_1 - не складено;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24.06.2019 № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зі спеціалізації місцевого господарського суду та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду з результатами кваліфікаційного іспиту, затвердженими рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 37/зп-23 від 26.07.2023 та № 39/зп-23 від 26.07.2023, і зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та місцевого загального суду.
2. Позивач просив розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
II. РУХ СПРАВИ
3. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено колегію у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Хохуляка В.В., Блажівської Н.Є., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.
4. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 990/185/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Крім цього, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Учасників справи повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.
5. Також, вказаною ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, подане разом з позовною заявою.
6. 20 вересня 2023 року до Верховного Суду від ВККС України надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , а також докази, долучені до справи.
7. Відповідач не надав суду один з витребовуваних доказів, пояснивши, що його віднесено до службової інформації у Комісії та просив не долучати такий доказ до матеріалів справи. Відповідач вказав, що зазначені документи буде надано посадовою особою секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для огляду у відкритому судовому засіданні.
8. 25 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь позивача на відзив.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
10. На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що згідно з положеннями чинного законодавства не вбачається наявності відповідної заборони під час виконання практичного завдання використовувати рішення Конституційного Суду України. 28.08.2019 Комісією було надано для виконання практичного завдання модельну справу, яка містила посилання на рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018. Так, відповідно до пп. 8 пп. 17.2 п. 17 розділу IV Положення учасник зобов'язаний викласти у зошиті для виконання практичного завдання правильне, на думку учасника, модельне судове рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Таким чином, отримавши умови практичного завдання - модельну справу, з наявним в ній посиланням на рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, для підтвердження наявності теоретичних знань та практичних навичок з метою успішного складення кваліфікаційного іспиту позивач зобов'язана була показати вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, щодо такого Рішення, яке було відкрито на дозволеному офіційного веб-порталі парламенту України «Законодавство України».
11. Позивач зазначає, що висновками та рішеннями Конституційного Суду України вносяться зміни в закони, інші акти або їх окремі положення, в тому числі, у разі їх визнання неконституційними, що передбачає втрату їх чинності, а це дозволяє відносити їх до джерел права. Отже, рішення Конституційного Суду України, яким визнано норму певного закону неконституційною, в цьому випадку підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, є частиною наведеного нормативно - правового акту, в якому навіть містить гіперпосилання під відповідною нормою цього Закону, що передбачає прямий перехід за посиланням на наведене рішення без зміни джерела, тобто на дозволеному Комісією під час виконання практичного завдання офіційному веб-порталі парламенту України «Законодавство України».
12. Позивач вважає, що висновки Комісії про те, що рішення Конституційного Суду України є забороненим джерелом інформації при виконанні практичного завдання (враховуючи посилання на них в модельній справі) відповідно до Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18, є необґрунтованими та протиправними. Враховуючи, що за умовами модельної справи, наданою Комісією для виконання практичного завдання 28.08.2019 з адміністративної спеціалізації, основним аргументом позивача та підставою для звернення до суду було посилання на Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, виконати практичне завдання - викласти мотивоване, законне та обґрунтоване модельне судове рішення по такій справі було неможливо без використання наведеного рішення Конституційного Суду України.
13. Також, позивач зазначає, що відповідно до постанови від 18.03.2020 Верховного Суду у справі № 240/4937/18 та рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі № 580/2371/20 як зразковій у правовідносинах, що подібні до викладених у наведеній модельній справі наданій Комісією для виконання практичного завдання 28.08.2019, також використано посилання на Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 як на акт, яким норма Закону визнана неконституційною. Тому, позивач вважає, що використання Рішення Конституційного Суду України при виконанні практичного завдання не є порушенням Положення, а здебільшого, за відсутності нормативного визначення критеріїв істотності порушень, у Комісії були відсутні взагалі правові підстави для складання наведеного протоколу.
14. Позивач вважає, що Комісія необ'єктивно розглянула протоколи реєстрації порушень, оскільки: використання Рішення Конституційного Суду України, що було надано Комісією в модельній справі з посиланням на таке джерело не є академічною недоброчесністю; виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації 28.08.2019 усіма учасниками іспиту (51 особа) в цей день здійснювалось за однією модельною справою, де було вказано саме це рішення Конституційного Суду України, тому всі учасники мали можливість його використати та були в рівних умовах; Положення не містить чітко визначеної заборони використовувати рішення Конституційного Суду України; використане Рішення Конституційного Суду України не було заздалегідь підготовлено та принесено наведеними вище учасниками іспиту саме з метою його використання як готове правильно виконане завдання, що може розцінюватись як невиправдані переваги; усі конкурсанти мали необмежений доступ до мережі Інтернет та могли використати таке Рішення Конституційного Суду України, оскільки воно було наведене в модельній справі.
15. Також позивач зазначає, що в ході проведення засідання Комісії 26.07.2023 не було належним чином перевірено його доводи викладені в поясненнях, не проведено аналіз модельної справи з адміністративної спеціалізації, яка включала в себе дослідження резолютивної частини рішення Конституційного суду України, оскільки саме на нього, як на нормативний акт, посилались сторони. Адже відкриття на офіційному веб-сайті Верховної Ради України тексту рішення Конституційного суду України мало на меті перевірку доводів сторін у модельній справі, що узгоджується з п. 1 ч. 6 розділу V Положення, згідно якого практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь написання тексту судового рішення, вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків. З урахуванням змісту рішення Комісії від 26.07.2023 № 37/зп-23 позивач вказує, що при затвердженні кодованих результатів анонімних практичних завдань кваліфікаційного іспиту Комісією не було дотримано право позивача як кандидата на посаду судді «бути почутим», яке є фундаментальним принципом верховенства права, шляхом надання безпосередніх пояснень по суті виявлених порушень, аргументування своєї позиції із врахуванням фактичних обставин справи - модельної справи із адміністративної спеціалізації. Такі дії Комісії унеможливили здійснення належного захисту своєї позиції кандидатом на посаду судді та можливість визнання Комісією виявлених порушень під час складення іспиту не істотними.
16. Позивач зазначає, що враховуючи, що затверджені Рішенням Комісії № 39/зп-23 від 26.07.2023 декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту з кожної із спеціалізацій позивача становить більше 75% від максимально можливого балу, що відповідає вимогам ст. 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому в цьому випадку ефективним способом захисту, що забезпечить захист його прав, свобод та інтересів є саме визнання позивача особою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зі спеціалізації місцевого господарського суду та зобов'язання Комісії включити позивача до рейтингів кандидатів на посаду судді: місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду, місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту, що затверджені Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 39/зп-23 від 26.07.2023, та зарахувати позивача до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та місцевого загального суду.
17. Позивач вважає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 37/зп-23 від 26.07.2023 та похідне від нього рішення № 39/зп-23 від 26.07.2023, в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19,порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 з індивідуальним кодом 00716518 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, є протиправними, невмотивованими, необґрунтованими та такими, що ухвалені не у спосіб, встановлений законом, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів кандидатів на посаду судді і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (без дотримання принципу пропорційності), а тому підлягають скасуванню.
18. Від ВККС України надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
19. У відзиві відповідач зазначає, що на виконання вимог частини п'ятої статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», рішенням Комісії від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 затверджено Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді. Пунктом 17 розділу IV Положення окреслено основні права учасників іспиту, їх зобов'язання, а також заборони, які до них застосовуються. Зокрема, учасник має право на: використання тестового зошита та зошита з практичним завданням для будь-яких зручних записів; використання під час виконання практичного завдання таких нормативно-правових актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування. При цьому, згідно з вимогами підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення, учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення, користуватися фото-, аудіо-, відео- та іншими засобами для запису, відтворення та приймання-передавання інформації, зокрема мобільними телефонами, електронними книжками тощо. Учасник, зокрема, зобов'язаний: виконувати вказівки і вимоги уповноважених представників Комісії; на час складення іспиту покласти особисті речі (за їх наявності) до призначеного для цього пакета; не порушувати правил складення іспиту.
20. Згідно з пунктом 18 розділу IV Положення у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту. Відповідно до пункту 22 цього розділу, факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією.
21. Відповідач зазначає, що 28.08.2019 о 13 год 13 хв під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду уповноваженими представниками Комісії було зафіксовано порушення учасником іспиту з індивідуальним кодом 0076518 ( ОСОБА_1 ) порядку складення кваліфікаційного іспиту та о 16 год 14 хв складено протокол реєстрації порушень підпункту 5 пункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення. Уповноваженими представниками Комісії зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного веб-сайту Верховної Ради України) тексту рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 ( ОСОБА_1 ), тобто джерел інформації на електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення.
22. 26 липня 2023 року ВККС України у пленарному складі, заслухавши доповідача й обговоривши питання порядку денного, дійшла висновку про необхідність вирішення питання щодо протоколів реєстрації порушень порядку складення кваліфікаційного іспиту та затвердити кодовані результати анонімних письмових практичних завдань.
23. ВККС України розглянувши питання про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, та дослідивши протоколи реєстрації порушень з долученими до них додатками та поясненнями кандидатів, дійшла згоди, що порушення, зафіксовані під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання, є істотними, 26 липня 2023 року прийняла рішення № 37/зп-23, яким визнала, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді: кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит; затвердила кодовані результати виконаних кандидатами 02, 07, 12, 15, 20 та 27 серпня 2019 року анонімних письмових практичних завдань зі спеціалізації місцевого загального суду; затвердила кодовані результати виконаних кандидатами 05, 08, 13, 16, 21 та 28 серпня 2019 року анонімних письмових практичних завдань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; затвердила кодовані результати виконаних кандидатами 06, 09, 14, 19, 22 та 29 серпня 2019 року анонімних письмових практичних завдань зі спеціалізації місцевого господарського суду.
24. Так, пунктом 10 розділу VI Положення визначено, що результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань. Згідно з пунктом 16 цього розділу результати іспиту затверджуються Комісією й оприлюднюються на її офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після ухвалення Комісією відповідного рішення. Результати іспиту декодовано 26 липня 2023 року. Рішенням Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 затверджено кодовані результати виконаних кандидатами на посаду судді анонімних письмових практичних завдань та визнано дев'ять кандидатів, серед яких і позивач такими, що не склали кваліфікаційного іспиту.
25. ВККС України у пленарному складі, заслухавши доповідача й обговоривши питання порядку денного, дійшла висновку про необхідність затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань, загальних результатів іспиту зі спеціалізацій місцевого загального, місцевого адміністративного та місцевого господарського суду, 26 липня 2023 року прийняла рішення № 39/зп-23, яким визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення дев'ятьма кандидатами, зокрема й ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит та затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та загальні результати іспиту.
26. Відповідач зазначає, що за таких обставин, згідно з рішенням ВККС України від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 позивача визнано такою, що не склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 зі спеціалізацій місцевого загального, місцевого адміністративного та місцевого господарського суду.
27. З урахуванням зазначеного, у відзиві на позовну заяву, відповідач вказує про безпідставність, необґрунтованість доводів ОСОБА_1 про те, що рішення від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23 в частині, що стосується позивача, ухвалено Комісією протиправно, необгрунтовано, без дотримання вимог статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», тобто, не у спосіб, передбачений законом, з порушенням принципів рівності перед законом та пропорційності (неспівмірність встановленого порушення та його негативних наслідків для позивача).
28. Також, відповідач зазначає, що 28.08.2019 перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації, позивача та інших учасників іспиту ознайомлено під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. У зазначених правилах наведений виключний перелік нормативно-правових актів, які дозволяється використовувати під час виконання практичного завдання на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах та/або на власних паперових носіях видавничого тиражування, а саме: закони, зокрема коментовані; кодекси, зокрема коментовані; постанови пленумів; рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, перед проведенням кваліфікаційного іспиту, а саме 09 липня 2019 року о 17 год 23 хв на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стара версія) у розділі «Всі новини» опубліковано новину із правилами складення кваліфікаційного іспиту, в якій також зазначено про заборону використання під час виконання практичного завдання, зокрема, таких джерел інформації: текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті; інформаційних листів; аналітики розгляду справ судами України; збірників постатейних покажчиків правових позицій; науково-методичної літератури.
29. Крім того, відповідач звертає увагу, що, додатково, безпосередньо перед початком виконання практичного завдання уповноважений представник Комісії нагадував усім учасникам іспиту про заборону шукати та відкривати тексти рішень Конституційного Суду України.
30. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 до початку виконання анонімного письмового практичного завдання була ознайомлена з переліком дозволених для використання нормативно-правових актів та джерел інформації та достеменно знала про заборону використання не дозволених переліком джерел інформації. Тому, встановивши, що під час складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 вчинено порушення Положення, яке, з огляду на загальноприйняті стандарти академічної доброчесності, є нормативно-етичним підґрунтям правил зобов'язань та заборон, що застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту, є проявом якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу та ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності позивача, Комісія, діючи в межах, порядку та у спосіб, визначений Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та Положенням, дійшла висновку про істотність вказаного порушення, що, у відповідності до підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення, є безумовною підставою для припинення участі позивача у кваліфікаційному іспиті та визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
31. Відповідач зазначає, що у відповідності до положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Комісією затверджено Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, яким визначено, що порушення порядку складення іспиту може мати наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у разі визнання Комісією вказаних порушень істотними. Тому, твердження ОСОБА_1 щодо відсутності обґрунтувань та мотивів, якими керувалась Комісія при ухваленні 26 липня 2023 року спірного рішення № 37/зп-23 також є хибними та такими, що не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем невірно сприйнятий і зрозумілий процес проведення кваліфікаційного іспиту, в якому вона приймала участь, з огляду на встановлену процедуру його проведення.
32. Стосовно тверджень ОСОБА_1 про порушення Комісією її права на участь у прийнятті рішення, що виразилось на думку останньої в тому, що вона не була повідомлена про розгляд на засіданні Комісії 26 липня 2023 року, на якому було прийнято рішення № 37/зп-23 про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 та вирішено питання щодо протоколів реєстрації порушень порядку складення кваліфікаційного іспиту, відповідач зазначає, що оголошення про засідання Комісії 26 липня 2023 року, на якому відбулось затвердження кодованих, декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, розміщено на офіційному веб-сайті Комісії 24 липня 2023 року. Направлення повідомлення про дату, час і місце проведення засідання Комісії усім особам, стосовно яких має розглядатися питання, не є обов'язком Комісії, а є її правом та вирішується у кожному конкретному випадку індивідуально. У зв'язку з чим позивач про таке засідання Комісії поштовим зв'язком не повідомлялась.
33. Стосовно доводів позивача про порушення Комісією принципу рівності перед законом, оскільки отримані під час складення письмового практичного завдання із різних спеціалізацій результати не пов'язані між собою, а не складення кандидатом на посаду судді анонімного письмового практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту із обраної спеціалізації не має наслідок визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит в цілому за всіма трьома спеціалізаціями, відповідач зазначає, що згідно з поданою, ОСОБА_1 до Комісії заявою, позивач виявила бажання складати другий етап кваліфікаційного іспиту - анонімне письмове практичне завдання з усіх трьох спеціалізацій. При цьому, неухильне дотримання правил складення іспиту є обов'язком кандидата на посаду судді під час складення іспиту на будь-якому його етапі, незнання яких не звільняє від відповідальності, пов'язаної з участю у кваліфікаційному іспиті, а факт порушення кандидатом правил складення іспиту зафіксований в протоколі, може бути підставою для ухвалення Комісією рішення про визнання особи такою, що не склала іспиту за будь-якою обраною або всіма спеціалізаціями в цілому. Тому, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення кандидатом на посаду судді до визначених Комісією у Положенні правил є проявом тих якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді, та мають негативний вплив на перебіг кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.
34. Відповідач зазначає, що Комісією під час проведення кваліфікаційного іспиту був додержаний принцип рівності, щодо надання розумної можливості представити свої знання та уміння, як кандидатам на посаду судді, які набрали менше 75% максимально можливого балу та були визнані такими, що не склали кваліфікаційний іспит лише з однієї спеціалізації та кандидатам на посаду судді, щодо яких було складено протокол реєстрації порушення за однією спеціалізацією та визнано такими, що не склали кваліфікаційного іспиту за всіма спеціалізаціями в цілому.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
35. Рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду. Позивач брав участь у вказаному доборі як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років, була допущена до складення відбіркового іспиту, що відбувся 31 жовтня 2017 року, за результатами якого рішенням Комісії від 06 грудня 2017 року № 127/зп-17 визнана такою, що успішно його склала та попередньо допущена до наступної стадії добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.
36. За результатами проведеної спеціальної перевірки в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає установленим Законом України «Про судоустрій та статус суддів» вимогам до кандидата на посаду судді та рішенням Комісії від 01 серпня 2018 року № 184/зп-18 направлено для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України. Після успішного проходження програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді в Національній школі суддів України, матеріали позивача були направлені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складення нею кваліфікаційного іспиту.
37. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, стосовно 370 кандидатів на посаду судді, визначено черговість етапів його проведення: перший етап - складення письмового анонімного тестування; другий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; третій етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; четвертий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду та графік його проведення.
38. 01.08.2019 проведено письмове анонімне тестування під згенерованим індивідуальним кодом 0058514. Рішенням Комісії № 141/зп-19 від 01.08.2019 затверджені кодовані та декодовані результати складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту згідно з додатком 1,2 та допущено до виконання анонімних письмових практичних завдань під час кваліфікаційного іспиту кандидатів згідно з додатком 3 (позивача зазначено під № з/п 68). Крім того, рішенням Комісії № 190/зп-19 від 01.11.2019 внесено зміни до пункту 2, 3 рішення Комісії від 01.08.2019 № 141/зп-19 шляхом затвердження 34 учасникам таких декодованих результатів, зокрема, пп. 7) ОСОБА_1 , код учасника - № 0058514, бал учасника - 82,125.
39. 27.08.2019 позивачем складено анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого загального суду під згенерованим індивідуальним кодом 0086084.
40. 28.08.2019 після виконання письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (під згенерованим індивідуальним кодом 0076518) представник Комісії повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що позивачем було відкрито за допомогою офіційного веб-сайту Верховної ради України текст рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, позивачу необхідно надати з цього приводу відповідні письмові пояснення, після надання яких у ОСОБА_1 було прийнято виконане письмове практичного завдання зі спеціалізації адміністративного суду.
41. 29.08.2019 позивачем було виконане анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду під згенерованим індивідуальним кодом 0091537.
42. 26.07.2023 під час прямої трансляції засідання Комісії, на якому було затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань, позивачу стало відомо, що стосовно неї 28.08.2019 та інших учасників іспиту представниками Комісії було складено протокол реєстрації порушень.
43. Комісією прийнято Рішення № 37/зп-23 від 26.07.2023, яким, зокрема, визнано зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, в тому числі кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Також затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань, в тому числі, складених мною: зі спеціалізації місцевого загального суду кількість балів 101,5; зі спеціалізації місцевого адміністративного суду кількість балів 79,5; зі спеціалізації місцевого господарського суду 97,5, що вбачається з витягу з рішення № 37/зп-23 від 26.07.2023.
44. Згідно з Рішенням № 39/зп-23 від 26.07.2023 Комісія вирішила, зокрема, визнати, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатами, зокрема, ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит. Відповідно до витягу з такого рішення також вбачається, що Комісією затверджено декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду загальна кількість балів 183,625, місцевого адміністративного суду - 161,625 та місцевого господарського суду - 179,625, та в колонці результат іспиту за всіма спеціалізаціями визначено загальну кількість білів і результат - не складено.
45. У відповідь на заяву позивача від 27.07.2023 Комісією на адресу ОСОБА_1 направлений лист за вих. № 21-1394/23 від 10.08.2023 з витягами наведених вище рішень від 26.07.2023 та копією протоколу реєстрації порушення, зафіксоване 28.08.2023 з додатками. Відповідно до змісту отриманого протоколу, додатку 1 установлено, що уповноваженим представником Комісії під час виконання практичного завдання зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного веб-сайту Верховної ради України) тексту рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018) такими учасниками іспиту, зокрема, індивідуальний код: 0076518, час порушення 13 год 13 хв. Текст рішення, а також роздруківка історії браузера є додатками 4 та 5 до цього протоколу.
46. З наведеними діями та рішеннями Комісії щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка істотно порушила Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді під час складання письмового практичного завдання та особою, яка не склала кваліфікаційний іспит позивач не згоден та вважає їх протиправними. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
47. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
48. Згідно із частиною першою статті 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) рішення ВККС України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;
2) розміщення Комісією на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.
В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;
3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;
4) здійснення ВККС України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;
5) допуск ВККС України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;
6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;
7) встановлення ВККС України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті ВККС України;
8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;
9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;
10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;
11) зарахування ВККС України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті ВККС України;
12) оголошення ВККС України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;
13) проведення ВККС України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;
14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації ВККС України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;
15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.
49. Відповідно до статті 78 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.
Кваліфікаційний іспит проводиться ВККС України у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.
Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується ВККС України.
Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.
Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.
ВККС України визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.
ВККС України зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту.
Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВККС України.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному КАС України.
50. За правилами пункту 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
51. Згідно із частинами п'ятою, сьомою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.
Рішення ВККС України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
52. Рішенням від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 Комісія на виконання частини п'ятої статті 78 Закону № 1402-VIII затвердила Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді.
53. Пунктом 7 розділу І «Загальні положення» Положення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що складення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді включає такі етапи:
1) складення тестування щодо виявлення належних теоретичних знань;
2) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);
3) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);
4) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією).
Черговість етапів проведення виконання практичного завдання зі спеціалізацій визначається рішенням Комісії.
54. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Організаційна підготовка до складення іспиту» на етапах складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді виконують такі завдання:
1) складення тестування - окремий тест (тестові запитання), який виконується шляхом надання учасником відповідей на запитання;
2) виконання практичного завдання - модельна судова справа, яка виконується шляхом викладення або продовження викладення модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Завдання щодо викладення або продовження викладення модельного судового рішення визначається у змісті конкретного практичного завдання
55. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення кваліфікаційний іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту етапів іспиту, визначених пунктом 7 розділу І Положення.
56. Пунктом 13 цього ж розділу Положення передбачено, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту із правилами його складення.
57. За правилами підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування.
58. Згідно з підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 цього ж розділу Положення учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.
59. Учасник зобов'язаний не порушувати правил складання іспиту (підпункт 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення).
60. Пунктом 18 того ж розділу Положення передбачено, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.
61. Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення).
62. Згідно з пунктом 2 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення результати іспиту затверджуються Комісією.
Пунктами 8-10 цього ж розділу Положення передбачено, що під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія вирішує питання щодо робіт, які не було розпізнано або виявлено програмним забезпеченням, а також протоколів реєстрації порушень порядку, складених під час іспиту (за наявності таких випадків).
За результатами розгляду протоколу Комісія може ухвалити рішення про припинення участі особи в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту.
Розгляд питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків) здійснюється до моменту декодування робіт відповідного етапу іспиту.
Результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань.
63. Підпунктом 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення (зі змінами, унесеними рішенням від 08 жовтня 2018 року № 211/зп-18) передбачено, що особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.
VI ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
64. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
65. У справі, що розглядається встановлено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, стосовно 370 кандидатів на посаду судді, визначено черговість етапів його проведення: перший етап - складення письмового анонімного тестування; другий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; третій етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; четвертий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду та графік його проведення. Позивач взяв участь в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного вказаним рішенням ВККС України №28/зп-17 від 3 квітня 2017 року.
66. Так, 28.08.2019 позивачем було виконане анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (під згенерованим індивідуальним кодом 0076518). За твердженнями позивача, після виконання вказаного завдання, представник Комісії повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що позивачем було відкрито за допомогою офіційного веб-сайту Верховної ради України текст рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, позивачу необхідно надати з цього приводу відповідні письмові пояснення, після надання яких у ОСОБА_1 було прийнято виконане письмове практичного завдання зі спеціалізації адміністративного суду.
67. Зі змісту протоколу реєстрації порушень установлено, що відповідачем констатоване порушення позивачем, яке дістало вияв у тому, що позивач за допомогою офіційного веб-сайту Верховної Ради України відкрив текст рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, чим порушив вимоги підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення, відповідно до якого кандидату на посаду судді забороняється використання під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього Положення.
68. Комісією прийнято Рішення № 37/зп-23 від 26.07.2023, яким, зокрема, визнано зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, в тому числі кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Також затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань, в тому числі, складених мною: зі спеціалізації місцевого загального суду кількість балів 101,5; зі спеціалізації місцевого адміністративного суду кількість балів 79,5; зі спеціалізації місцевого господарського суду 97,5.
69. Згідно з Рішенням № 39/зп-23 від 26.07.2023 Комісія вирішила, зокрема, визнати, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатами, зокрема, ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит. Комісією затверджено декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду загальна кількість балів 183,625, місцевого адміністративного суду - 161,625 та місцевого господарського суду - 179,625, та в колонці результат іспиту за всіма спеціалізаціями визначено загальну кількість білів і результат - не складено.
70. Істотність цього порушення як ключовий фактор визнання позивача таким, що не склав кваліфікаційний іспит, Комісія в оспорюваному рішенні мотивувала тим, що його вчинення суперечить принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні, ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності кандидата, що є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.
71. Так, доводи відповідача щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень зводяться фактично до того, що обставини використання ОСОБА_1 під час виконання анонімного письмового практичного завдання забороненого джерела інформації повною мірою підтверджується зібраними та наданими відповідачем доказами, при цьому сам позивач не заперечує факту відкриття тексту рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, тобто, факт вчинення позивачем порушення порядку складення іспиту є безспірним, а вчинене ним порушення є істотним з підстав, наведених у вказаному рішенні Комісії.
72. В свою чергу, позивач стверджує, що використання рішення Конституційного Суду України при виконанні практичного завдання не є порушенням Положення, а здебільшого, за відсутності нормативного визначення критеріїв істотності порушень, у Комісії були відсутні взагалі правові підстави для складання наведеного протоколу. Позивач вказує, що Положення не містить чітко визначеної заборони використовувати рішення Конституційного Суду України, а використане рішення Конституційного Суду України не було заздалегідь підготовлено та принесено учасником іспиту саме з метою його використання як готове правильно виконане завдання, що може розцінюватись як невиправдані переваги. Крім того, всі конкурсанти мали необмежений доступ до мережі Інтернет та могли використати таке рішення Конституційного Суду України, оскільки воно було наведене в модельній справі.
73. Колегія суддів зазначає, що за змістом наведених правових норм суть кваліфікаційного іспиту - це атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Мета кваліфікаційного іспиту - виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя (частини перша та друга статті 78 Закону №1402-VIII).
74. Порядок складення кваліфікаційного іспиту й методика оцінювання кандидатів передбачають правила проходження іспиту й низку прав, обов'язків та заборон для кандидатів, зокрема щодо джерел інформації, дозволених і заборонених їм для використання під час виконання практичного завдання (частина п'ята статті 78 Закону №1402-VIII, пункт 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення).
75. Порушення особою порядку складення кваліфікаційного іспиту надає ВККС України право на будь-якому етапі припинити її участь в іспиті та визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит у випадку допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням ВККС України визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення).
76. Тобто, з аналізу наведених норм Положення можна дійти висновку, що при вирішенні питання щодо припинення участі особи в іспиті з підстави порушення ним порядку складення іспиту визначальне значення має істотність такого порушення. Лише визнання Комісією у її рішенні вчиненого порушення істотним зумовлює для учасника наслідки у вигляді визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит. Відповідно, в протилежному випадку, такі наслідки для кандидата не настають.
77. Норми Положення не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати порушення порядку складення іспиту як істотне. Це означає, що, з одного боку, ВККС України наділена досить широкою свободою розсуду при оцінці допущеного порушення порядку складення іспиту на предмет його істотності. З іншого - нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС України обов'язок належно мотивувати її висновки, якщо вона вважатиме, що допущене учасником порушення порядку складення іспиту є істотним, тобто вагомим настільки, щоб це безумовно мало наслідком припинення участі особи в іспиті.
78. Колегія суддів враховує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
79. Рішення ВККС України з питання припинення участі кандидата в кваліфікаційному іспиті та визнання його таким, що не склав іспит, має містити мотиви цього рішення (друге речення частини п'ятої статті 101 Закону №1402-VIII) і відповідати вимогам, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України).
80. Надаючи оцінку законності і обґрунтованості оскаржуваних рішень колегія суддів зазначає, що об'єктивна сторона порушення, яке ставиться у провину позивачеві (порушення підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу ІV «Порядок складення іспиту» Положення) полягає у використанні під час виконання практичного завдання джерел інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 цього ж розділу Положення, яким унормовано, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини.
81. Колегія суддів звертає увагу, що закріплені наведеними правовими нормами правила щодо переліку актів, які можна використовувати, а також заборони використання всіх інших джерел, є чіткими, зрозумілими та не допускають їх неоднозначного розуміння, сприйняття чи тлумачення.
82. Так, у справі, що розглядається, факт відкриття позивачем під час виконання анонімного письмового практичного завдання тексту рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, тобто забороненого під час виконання такого завдання джерела, підтверджується наявними у справі доказами, належним чином зафіксовано працівником ВККС України і позивачем не оскаржується та не заперечується.
83. Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що згідно з Положенням не вбачається наявності відповідної заборони під час виконання практичного завдання використовувати рішення Конституційного Суду України (навіть з урахуванням того, що 28.08.2019 Комісією було надано для виконання практичного завдання модельну справу, яка містила посилання на відповідне рішення Конституційного Суду України), з урахуванням вищезазначеного, а також вказаних вимог Положення, якими унормовано виключний перелік нормативно-правових актів (джерел інформації), якими саме учасник має право користуватися під час виконання практичного завдання, є безпідставними та необґрунтованими.
84. Таким чином, оскільки вимоги підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення містять чітку заборону кандидату на посаду судді на використання під час виконання практичного завдання будь-яких інших джерел інформації (не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 Положення), на думку колегії суддів, відкриття недозволеного джерела інформації, у цьому випадку відповідного рішення Конституційного Суду України, підпадає під заборонені Положенням дії і становить порушення порядку складення іспиту.
85. Колегія суддів констатує, що кандидат на посаду судді на стадії складення кваліфікаційного іспиту є особою, яка вже успішно склала відбірковий іспит, пройшла спеціальну перевірку та спеціальну підготовку (що підтверджується наявними матеріалами справи), а тому, повинна мати досвід роботи з різними системами пошуку законодавства і демонструвати належну обачність та обережність при роботі з джерелами інформації під час іспиту, а також враховувати під час виконання практичного завдання вимоги підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу ІV «Порядок складення іспиту» Положення.
86. У цьому контексті слід взяти до уваги доводи відповідача про те, що 28.08.2019 перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації, позивача та інших учасників іспиту було ознайомлено під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. Зміст таких на думку Суду не суперечить нормам Положення, а доведення таких до відомо позивача свідчить про обізнаність та наявність в розпорядженні позивача всієї необхідної інформації щодо вимог, правил, особливостей проведення кваліфікаційного іспиту та виконання практичного завдання, хоча вказана обставина і не є визначальною для вирішення даної справи.
87. Також колегія суддів враховує та акцентує увагу на тому, що згідно зі змістом оспорюваних рішень Комісії, з-усіх учасників кваліфікаційного іспиту допущення подібних порушень мали одиночний характер, тобто не були системним недоліком, що вказує на не пов'язаність таких з питаннями організації цього заходу або недосконалості нормативного регулювання правил його проведення.
88. ВККС України наділена повноваження на будь-якому етапі припинити участь особи в складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення).
89. Як зазначалось вище, хоча з одного боку, ВККС України наділена досить широкою свободою розсуду при оцінці допущеного порушення порядку складення іспиту на предмет його істотності, однак Суд знову наголошує, що нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС України обов'язок належно мотивувати її висновки, а Суди повинен проконтролювати, чи не є викладені у них висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів та у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
90. Оцінка істотності допущеного учасником порушення належить до дискреційних повноважень членів Комісії, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.
91. В аспекті допущеного позивачем порушення однакових для всіх кандидатів чітких і зрозумілих правил, Комісія, реалізуючи свої дискреційні повноваження, розцінила таке порушення як істотне. При цьому, хоча Законом № 1402-VIII та Положенням не встановлено обмежень у мотивах, якими ВККС України може обґрунтовувати власні висновки щодо істотності порушень, однак дослідивши зміст оспорюваних рішень, колегія суддів встановила, що деякі з них помилковими. Зокрема це стосується висновків про морально-етичну сторону поведінки позивача через недотримання чи то порушень правил академічної доброчесності.
92. Так, Суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності правових підстав для посилання Комісією в оспорюваному рішенні на поняття академічної доброчесності, визначення якого наведено у Законі України «Про освіту», оскільки з огляду на окреслену в преамбулі цього Закону сферу його дії, правовідносини, які виникають під час оцінювання кандидатів на посаду судді у межах процедури кваліфікаційного іспиту, ним не регулюються.
93. Також Суд враховує те, що поняття академічної доброчесності та її загальних стандартів розкрито в рішенні Комісії не у значенні, вжитому в Законі України «Про освіту», і власне посилань на цей Закон в оскаржуваних рішеннях немає, натомість контекст такого посилання розкрито через значимість забезпечення довіри до результатів іспиту, позбавлення будь-кого з учасників невиправданих переваг та усунення сумнівів у справедливості оцінювання.
94. Отже, посилання відповідача на академічну доброчесність, яка є категорією, що визначена законодавством про освіту і застосовується до правовідносин, які виникають у сфері освітнього процесу, Суд вважає помилковим.
95. Водночас Суд погоджується з твердженням Комісії про необхідність створення і дотримання таких умов, які б безумовно забезпечували довіру до результатів іспиту. В цьому контексті Суд вважає, що відповідач надав належну оцінку допущеному позивачем порушенню порядку складення кваліфікаційного іспиту та обґрунтував мотиви з яких він розцінив ці порушення як істотні.
96. Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що ВККС України прийняла оскаржувані рішення стосовно позивача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, а тому підстав для їх скасування Судом не встановлено.
97. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
98. Щодо решти підстав та доводів якими позивача обґрунтовував позов, Суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
99. По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
100. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Судові витрати
101. Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
102. З огляду на результат розгляду справи, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).
Рішення складене та підписане 22.03.2024.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер,
В.В. Хохуляк,
Н.Є. Блажівська,
І.А. Гончарова,
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду