25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 280/12446/21
адміністративне провадження № К/990/8810/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 280/12446/21 за позовом Повного товариства «Ломбард «Мідас» ТОВ «РА» і Компанія» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
Повне товариство «Ломбард «Мідас» ТОВ «РА» і Компанія» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Запорізькій області, в якому з врахуванням уточнень просило:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-000133260717 від 17 вересня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 000097507 від 18 січня 2023 року щодо застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 17 вересня 2021 року: № 0137070711, № 000133230717, № 000133210717 та № 000133130717.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №280/12446/21.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона майже повторює зміст попередньої касаційної скарги.
Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми права, а саме пункту 44.1, пункті 44.2, пункті 44.6 статті 44, пункті 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/8441/18, від 01 червня 2022 року у справі №280/597/19, від 14 грудня 2022 року у справі №640/637/19.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 28 лютого 2024 року про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Також Верховний Суд у своїй ухвалі про повернення раніше поданої касаційної скарги звертав увагу на те, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться виключно до викладення обставин справи на підставі оцінки доказів, цитування встановлених контролюючим органом порушень та норм законодавства з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України та не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Верховний Суд також зауважував, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних відповідачем судових рішеннях урахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 09 червня 2021 року у справі №420/2174/19, 17 лютого 2022 року у справі №1.380.2019.003363, від 02 червня 2022 року у справі №420/6359/19, від 07 лютого 2023 року у справі №815/6775/17, від 05 квітня 2023 року у справі №460/3026/20, від 20 червня 2023 року у справі №560/4260/20, проте скаржником не аргументовано, у чому, на його думку, полягає помилковість застосування судами цих позицій.
Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №280/12446/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов