25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11364/23 пров. № А/857/15223/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі № 380/11364/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроекспертиза" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
суддя в 1-й інстанції - Кухар Н.А.,
дата ухвалення рішення - 20 липня 2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА» звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 12905/6/13-01-04-07/44209844 від 24 квітня 2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА»; зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА», як платника єдиного податку третьої групи з 31 березня 2023 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з підстав неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права - абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та порушення норм процесуального права, покликаючись на те, що погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу (п.299.12 ст.299 ПК України). В порушення законодавчо встановленого терміну, визначеного абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, заяву про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Євроекспертиза» подано не було. У зв'язку з цим Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами висновків акта перевірки прийнято рішення №12905/6/13-01-04-07/44209844 від 24 квітня 2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27 травня 2022 року, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладено у такій редакції: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється. З урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. з урахування вимог норми пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України період обліку наявності у платників єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз.8 пп.298.3 п.298.2 ст.298 Кодексу за умови наявності можливості виконувати свої податкові обов'язки починається з 01 жовтня 2022 року (крім боргу по податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - період починається з 01 січня 2023). Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. Позивач звільняється від юридичної відповідальності, в тому числі від відповідальності у вигляді анулювання реєстрації платника єдиного податку, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок. Про таку неможливість платник до 30 вересня 2022 року повідомляє контролюючий орган відповідною заявою. Погашення податкового боргу в межах передбачених законодавством граничних строків їх сплати не є підставою для поновлення реєстрації ТОВ «Євроекспертиза» як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2% з 31 березня 2023 року, так як пунктом 299.11 статті 299 ПК України визначено, що після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (тобто з 01 травня 2024 року) суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що факт одночасного отримання Товариством оскаржуваного рішення та Акту перевірки унеможливило подання заперечень на Акт перевірки, що є грубим порушенням вимог ст.86 ПК України та його права подати свої заперечення на Акт перевірки до контролюючого органу, який проводив перевірку протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, а також додаткові документи і пояснення, у тому числі і документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу. Вказує, що відповідач, не повідомивши позивача про наявність податкового боргу та про акт перевірки, позбавив його права брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки та надати свої заперечення на акт перевірки. Крім того, звертає увагу на те, що у даному випадку відповідачем допущено порушення не лише вимог ст.42 та ст.86 ПК України, а й вимоги ст.17 ПК України. Крім того, зазначає про те, що апелянтом не надано жодного доказу, що до 24 лютого 2022 року у позивача були невиконані зобов'язання та борги із будь-яких податків, а усі поточні податкові зобов'язання, які фактично виникали з моменту переходу товариства на єдиний податок, були сплачені позивачем у встановлені Податковим кодексом України строки. Більш того, усі податкові зобов'язання, які виникли у позивача починаючи з 24 лютого 2022 року, були сплачені Товариством у повному обсязі. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник єдиного податку третьої групи за пільговою ставкою 2%.
Головним управлінням у Львівській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА» з питання встановлення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
За результатами камеральної перевірки податковим інспектором виявлено податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що підтверджено ІКП податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100).
Розмір податкової заборгованості на 01 березня 2023 року становить - 60760,0 грн:
- станом на 01 січня 2022 в сумі 60760,0 грн;
- станом на 01 листопада 2022 в сумі 60760,0 грн:
- станом на 01 грудня 2022 в сумі 60760,0 грн;
- станом на 01 січня 2023 в сумі 60760,0 грн;
- станом на 01 лютого 2023 в сумі 60760,0 грн;
- станом на 01 березня 2023 в сумі 60760,0 грн.
За результатами перевірки складено акт від 21 квітня 2023 року №9468/13-01-04-07/44209844 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Євроекспертиза» (код ЄДРПОУ:44209844) з питань встановлення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України.
На підставі службового допису управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області від 21 березня 2023 року № 236/13-01-04-05-14 та акту про результати камеральної перевірки від 21 квітня 2023 року № 9468/13-01-04-07/44209844 відповідачем прийнято рішення №12905/6/13/01-04-07/44209844 від 24 квітня 2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Євроекспертиза».
Не погоджуючись з рішенням відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не подав суду податкову вимогу, яка б підтверджувала наявність у позивача податкового боргу. Позивач зареєстрований платником єдиного податку 3 групи, а відтак його стосуються норми, викладені у абзаці 1 п.299.11. ст.299 Податкового кодексу України, які не передбачають проведення саме документальної перевірки. Оскаржуване рішення прийняте на підставі акту перевірки від 21 квітня 2023 року №9468/13-01-04-07/44209844 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Євроекспертиза» з питань встановлення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)». При цьому, акт складено на підставі п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України. Вимога щодо проведення виїзної документальної перевірки відповідно до абз.2 п.299.11. ст.299 Податкового кодексу України стосується виключно платників єдиного податку четвертої групи.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (пункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17, від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17, від 05 жовтня 2021 року у справі № 815/1764/16, від 22 червня 2022 року у справі № 810/2065/18.
Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, як вбачається зі змісту наведеної правової норми, контролюючий орган має право шляхом проведення камеральної перевірки проконтролювати своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, що спростовує доводи позивача у цій частині.
При цьому, приписами податкового законодавства не встановлено, що акт перевірки складається за результатами саме документальної перевірки, як вважає позивач.
Відповідно до п.86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Отже, нормами Податкового кодексу України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами камеральної перевірки ТОВ «ЄВРОЕКСПЕРТИЗА» податковим інспектором виявлено податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, а саме: станом на 01 березня 2023 року в розмірі 60760,00 грн: станом на 01 січня 2022 в сумі 60760,00 грн; станом на 01 листопада 2022 в сумі 60760,00 грн: станом на 01 грудня 2022 в сумі 60760,00 грн; станом на 01 січня 2023 в сумі 60760,00 грн; станом на 01 лютого 2023 в сумі 60760,00 грн; станом на 01 березня 2023 в сумі 60760,00 гривень.
Матеріалами справи стверджується, що відповідно до п.299.11. ст.299 ПК України рішення про анулювання реєстрації платника податку було прийнято на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Перевірка проведена на підставі пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Таким чином, наявність у платника єдиного податку третьої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є обставиною, з якою ПК України пов'язує можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку, а відтак, у справах цієї категорії істотне значення має встановлення обставин наявності такого податкового боргу.
Аналіз зазначених норм свідчить, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, останнім складено акт перевірки 21 квітня 2023 року (п'ятниця), а оскаржуване рішення прийнято на наступний робочий день - 24 квітня 2023 року. Крім того, Акт перевірки надісланий позивачу разом з оскаржуваним рішенням про виключення його з реєстру платників єдиного податку, тим самим відповідач порушив приписи статті 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Колегія суддів зазначає про те, що підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України пов'язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а п.59.1 ст.59 ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою і надіслання останньої є обов'язковим, тому відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу, чого у даному випадку не вчинив.
Доказів протилежного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області №12905/6/13-01-04-07/44209844 від 24 квітня 2023 року прийнято без дотримання вимог, закріплених у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі № 380/11364/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.