25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/7171/23 пров. № А/857/23465/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року (головуючий суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне) у справі № 460/7171/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач 2), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 08.03.2023 №172850019055 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ; зобов'язати відповідача-1 перевести позивача з 01.03.2023 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах Митної служби України з 08.02.1993 по 28.02.2023, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках, виданих Рівненською митницею №7.13-22-12/97 від 01.03.2023, №7.13-22-12/98 від 01.03.2023, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що станом на 01.05.2016 позивач не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Вказує, що періоди роботи посадових осіб в органах державної митної служби на посадах, під час перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу». Зазначає, що за нормами Митного кодексу України посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.03.2023 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 08.03.2023 №172850019055 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки у період роботи в митних органах їй присвоювалися персональні та спеціальні звання, а тому відсутні підстави для зарахування таких періодів до стажу державної служби. Пенсійний орган вказав, що згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ дія цього Закону не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Оскільки у позивача відсутній необхідний стаж державної служби, то право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ у неї відсутнє.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Також суд першої інстанції вказав, що довідками Рівненської митниці від 01.03.2023 №7.13-22-12/97 та №7.13-22-12/98 підтверджуються складові заробітної плати для призначення позивачу пенсії державного службовця, а також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак позивач має право на обчислення пенсії як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих Рівненською митницею №7.13-22-12/97 від 01.03.2023, №7.13-22-12/98 від 01.03.2023, та право на її виплату з 01.03.2023 з урахуванням виплачених сум.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 року №822/254/18, від 15.12.2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (01.03.2023) досягла віку 60 років.
Згідно трудової книжки позивач з 08.02.1993 по 28.02.2023 працювала на різних посадах в органах державної митної служби.
Із записів трудової книжки також встановлено, що в період з 08.02.1993 по 28.02.2023 позивачу присвоювались спеціальні звання: інспектор митої служби ІІІ рангу; інспектор митої служби ІІ рангу; інспектор митої служби І рангу; радник митної служби ІІІ рангу; радник митної служби ІІ рангу; радник митної служби І рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник митної служби І рангу.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), пунктом 6 якого передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.
Пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У даному випадку застосуванню підлягає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Згідно пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналізуючи наведені положення Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження служби посадовими особами митних органів служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що період роботи у митних органах не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, так як в цей час позивачу були присвоєні спеціальні звання, є безпідставними.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що на час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до положень Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ “Про державну службу” вона досягла визначеного віку (60 років), набула необхідний мінімальний страховий стаж, стаж її роботи на посадах державного службовця становить понад 20 років, що підтверджується записами у трудовій книжці, відтак, ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ “Про державну службу”.
Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що довідками Рівненської митниці від 01.03.2023 №7.13-22-12/97 та №7.13-22-12/98 підтверджуються складові заробітної плати для призначення позивачу пенсії державного службовця, а також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак позивач має право на обчислення пенсії як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках, виданих Рівненською митницею №7.13-22-12/97 від 01.03.2023, №7.13-22-12/98 від 01.03.2023, та право на її виплату з 01.03.2023 з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з яким у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 460/7171/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар