25 березня 2024 р.Справа № 552/7257/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Токар А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Самсонова О.А., м. Полтава, повний текст складено 04.01.24 року у справі № 552/7257/23
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП Санжаренка Олександра Сергійовича , Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач) звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП Санжаренка Олександра Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі та текстом також - відповідачі), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2024 року позов задоволено частково.
Задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 724000, винесену 21 листопада 2023 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП Санжаренком Олександром Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрито.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП Санжаренка Олександра Сергійовича та до Департаменту патрульної поліції відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області 2512,27 грн на відшкодування судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача судових витрат у сумі 2512,27 грн, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави у цій частині та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні судових витрат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на висновки Верховного Суду, сформовані у постановах з аналогічних питань. Зазначає про неспівмірність стягненої суми з огляду на обсяг наданих послуг (адвокатом у межах надання послуг складено лише позовну заяву на 1 аркуші) та на те, що ця справа є справою незначної складності, не має особливого або виняткового значення для позивача, не впливає на його репутацію. Вказує на недоведеність обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору. Просить розглядати справу без його участі.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача судових витрат.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами частин першої - третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1 - 4 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Як убачається із матеріалів справи, судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 536,80 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.
Так, згідно з платіжною інструкцією від 28.11.2023 за подання позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн (а.с. 8).
24.11.2023 з метою отримання правничої допомоги між АО «Правовий компроміс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 24/11/23 з представництва інтересів останнього з визначенням об'єму повноважень згідно з чинним законодавством України (а.с. 76-80).
Згідно з актом прийому-передачі наданих юридичних послуг від 04.01.2024 та розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу до договору про надання правової допомоги № 24/11/23 від 24.11.2023 у період з 24.11.2023 по 04.01.2024 АО «Правовий компроміс» надало ОСОБА_1 такі послуги: консультацію, підготувало адміністративний позов та відповідь на відзив Департаменту патрульної поліції, участь представника у судовому засіданні; усього на суму 7000,00 грн (а.с. 81, 82).
Послуги за договором про надання правової допомоги № 24/11/23 від 24.11.2023 оплачені позивачем у сумі 7000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 04/01/24 від 04 січня 2024 року (а.с. 83).
Надані до матеріалів справи документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Дослідивши подані позивачем докази, колегія суддів зазначає, що розмір витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги позивачу, з урахуванням сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви, в сумі 2512,27 грн, є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Так, за матеріалами справи, АО «Правовий компроміс» складено позовну заяву 12 аркушах, під час розгляду справи 04 січня 2024 року у засіданні приймали участь адвокати позивача - ОСОБА_2 , Фесенко Юлія Олександрівна.
Крім того, відповідачі з клопотанням про зменшення суми судових витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції не звертались.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат в сумі 2512,27 грн, колегія суддів зазначає, що судові витрати в такій сумі відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру значенню справи для позивача.
Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024 у справі № 552/7257/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк