18 березня 2024 року справа №200/2811/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Никифорова І.М., за участю представника відповідача - Гетьманенко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Циганенко А.І.), складене у повному обсязі 11 вересня 2023 року, у справі № 200/2811/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:
- визнати неправомірним наказ відповідача від 08.05.2023 №197 о/с «По особовому складу» в частині щодо звільнення зі служби в поліції позивача;
- зобов'язати відповідача поновити на службі позивача на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції в Донецькій області;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 08.05.2023 для поновлення на роботі
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв'язку з тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в результаті проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування є такими, що підтвердились.
В службовому розслідуванні дисциплінарна комісія посилалась на скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки 03 травня 2023 року працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку позивача, сам по собі протокол не може бути доказом вини правопорушника.
При цьому, за результатами розгляду вправи про адміністративне правопорушення Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Таким чином, у відповідача не було жодних підстав для притягнення його до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказала на правильність висновків суду першої інстанції.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановив наступне.
В період 20 березня 2017 року по 08 травня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України, остання займана посада - поліцейський відділу реагування патрульної поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
03 травня 2023 року поліцейським ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Костирєю С.А. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 021559 відповідно до якого03 травня 2023 року о 23 годині 25 хвилин в м. Покровськ, на перехресті вул. Захисників України та вул. Володимирівська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Продувати газоаналізатор Драгер, або проходити медичне обстеження на визначення стану сп'яніння у в медичному закладі у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився під час застосування технічного засобу відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
04 травня 2023 року на підставі доповідної записки начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області видано наказ №629 «Про призначення службового розслідування», яким створено дисциплінарну комісію ГУНП в Донецькій області.
08 травня 2023 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області затверджений «Висновок службового розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відносно поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 » (далі - Висновок).
Особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання, що особиста недисциплінованість позивача, грубе порушення ним Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, призвели до скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, та є несумісними з подальшим проходженням служби в лавах Національної поліції України.
Згідно з Висновком службове розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відносно поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , проведеного у формі письмового провадження, за результатами якого дисциплінарна комісія вважала би:
відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування таким, вважати такими, що підтвердилися,
за особисту недисциплінованість, грубе порушення ним вимог п.п. 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
08 травня 2023 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області видано наказ №647 «Про порушення службової дисципліни поліцейським ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 та покарання винних», яким за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог п.п. 1, 2 ч. І ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2. 6. ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчинені ді, які підривають авторитет Національної поліції України, до поліцейського ВРПП ІІокровського РУП Г'УНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
08 травня 2023 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області видано наказ №197 о/с «По особовому складу», яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 08 травня 2023 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
03 серпня 2023 року постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/7505/23 (провадження №3/204/4094/23) справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ прийнятий відповідачем правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присягою працівника поліції.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відтак, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, повазі честі і гідності інших осіб та поліцейських, дотриманні норм етичної поведінки.
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію”, “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту серед інших передбачено, що до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
За змістом пункту 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку № 893).
Зазначені положення узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Згідно з вимогами Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Матеріалами справи встановлено, що службове розслідування було розпочато за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відносно поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 .
Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що службовим розслідуванням установлений факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося в особистій недисциплінованості, грубому порушенні ним вимог п.п. 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Позивач, як в позовних вимогах так і в доводах апеляційної скарги, заперечує факт порушення ним службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку, наголошує на процедурних порушеннях і стверджує, що у відповідача не було жодних підстав для притягнення його до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби без постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке набрало законної сили.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги та погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року у справі №204/7505/23 (провадження №3/204/4094/23) справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В той же час, відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
За змістом наведених норм преюдиційного значення набувають виключно встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 зробила висновок, що преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 460/6117/20.
У даній справі підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягала у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, що свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Службове розслідування було проведено саме за фактом складання стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цього порушення. За змістом протоколу останній складено у зв'язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не у зв'язку з доведеним фактом перебування останнього в такому стані.
03 травня 2023 року позивач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення був ознайомлений зі статтею 63 Конституції України і погодився із записаними з його слів показами про те, що 03 травня 2023 року вживав спритні напої, після чого кермував автомобілем і був зупинений працівниками поліції.
Крім того, з аналізу відео, яке було знято поліцейськими під час складання протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач особисто підтверджує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння.
04 травня 2023 року позивач надав пояснення члену дисциплінарної комісії майору ОСОБА_4 , в яких знову пояснив, що 03 травня 2023 року вживав спритні напої, після чого кермував автомобілем і був зупинений працівниками поліції
04 травня 2023 року особа, яка прийняла в управління автомобіль позивача, в розписці вказала, що зобов'язується не передавати в управління позивачу автомобіль до повного його «отрезвления».
Суд звертає увагу на те, що 03 травня 2023 року складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувалося в присутності громадян, тобто в присутності громадськості.
Отже, закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не спростовує факту вчинення ним такої поведінки, у результаті якої працівниками поліції стосовно нього був складений вказаний вище протокол.
Дискредитація працівника Національної поліції України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет такого органу і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників Національної поліції та власне Національну поліцію, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Згідно з пунктом 6 частини першої статтею 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (статті 20, 22 Дисциплінарного статуту).
Відтак, матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а застосоване до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення не підлягають задоволенню.
У ході судового розгляду справи Позивачем не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.
Відтак, висновок суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 200/2811/23 - залишити без змін
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18 березня 2024 року
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць