Провадження № 3/760/2661/24
в справі № 760/30358/23
21 березня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві ДПС України відносно
ОСОБА_1 , директор ТОВ «Флорум дизайн», адреса: м. Київ, пров. Московський (пров. Павла Лі), буд.2-Б,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №37404/26-15-07-01-02-27 від 21.11.2023, ОСОБА_1 вчинила порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 44.1, п.44.2, ст. 44, пп.134.1.1, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, п.6, п.9.4, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 №318, в результаті чого ТОВ «Флорум дизайн» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 27220 грн., у тому числі за період 2022 рік у сумі 27220 грн.; п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, п.8.1, п.8.4, п.8.5 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, в результаті чого ТОВ «Флорум дизайн» не подано повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП за 2019 рік по орендованому приміщенню. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2024 матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення №37404/26-15-07-01-02-27 від 21.11.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП повернуто до ГУ ДПС у м. Києві ДПС України для належного оформлення так як протокол складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема в ньому не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Після дооформлення справу повернуто до суду, однак зазначені в постанові суду недоліки усунуті не були.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася та від неї не надходило клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст. 163-1 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи наведені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщалася про час і місце розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Диспозиція ч. 1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.
При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, у ньому не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначено форму вини особи щодо дій, за які вона притягається до адміністративної відповідальності, а також відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження обставин вчинення правопорушення, викладених у протоколі саме ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд вважає, що зміст протоколу не містить об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
При цьому, лише з обставин, зазначених в протоколі, зокрема у сформульованому в ньому обвинуваченні, може виходити суд при вирішенні справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити цей недолік протоколу.
З огляду на наведене суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст. 163-1 ч.1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Солом'янський районний суд м. Києва.
Суддя О.В. Бурлака