Справа № 939/2374/23
Іменем України
25 березня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянка Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050003235 від 08 серпня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
У невстановлені досудовим розслідуванням час і місці у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна - автомобілів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шляхом їх підпалу.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 08 серпня 2023 року, близько 03 години 15 хвилин, прибув до домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , поряд з яким були припарковані: автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , та автомобіль марки «Kia Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці та використовуючи заздалегідь підготовлений ним горючий матеріал, який приніс із собою, облив ним вказані транспортні засоби та за допомогою стороннього малокалорійного джерела запалення, здійснив їх підпал, після чого залишив місце події.
Внаслідок підпалу, автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав термічних пошкоджень у вигляді: часткового знищення лакофарбового покриття правої сторони задньої частини бамперу, часткового знищення лакофарбового покриття заднього правого крила, часткового знищення підкрилку заднього правого крила, часткового знищення правого світловідбивача заднього бамперу, часткового оплавлення правої фари стоп-сигналу, часткового знищення правої частини решітки повітрозбірника, часткового оплавлення гумового ущільнювача правої сторони лобового скла, часткового руйнування правої частини лобового скла, повного вкриття кіптявою кузову та скління, чим заподіяно ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 175 036,93 гривень.
Крім того, внаслідок підпалу автомобіль марки «Kia Magentis», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав термічних пошкоджень у вигляді: часткового знищення підкрилку лівого переднього крила, часткового спучення лакофарбового покриття лівого переднього крила, часткового знищення лакофарбового покриття переднього правого крила, часткового знищення підкрилку переднього правого крила, часткового оплавлення порогу правої передньої частини автомобіля, часткового оплавлення передньої правої дверної ручки, часткове вкриття кіптявою переднього та заднього крила правої сторони автомобіля, часткового оплавлення правої сторони повітря-забірної решітки та резинового елементу правого та лівого склоочисників, часткового вкриття кіптявою даху автомобіля, часткового знищення заднього бамперу, часткового оплавлення стоп-сигналів та тримача номерного знаку, часткового знищення лакофарбового покриття криши багажного відділення, чим заподіяно ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 30 018,11 гривень.
За ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 жовтня 2023 року (включно).
За ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 листопада 2023 року (включно).
За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 січня 2024 року.
За ухвалою суду від 11 грудня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 лютого 2024 року.
За ухвалою суду від 30 січня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2024 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Обвинувачений веде бродячий спосіб життя, не має постійного місця проживання, постійної роботи та тісних соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, як схильний до вживання наркотичних засобів, стосовно нього постійно надходять скарги від місцевих жителів щодо проникнення у їх будинки, неадекватну поведінку щодо дітей, погрози родичам. Також зазначив, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки він раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності та заподіяння тілесних ушкоджень, а також неодноразово вчиняв неправомірні дії стосовно потерпілих і висловлював погрози в їх бік. Тому, враховуючи вказані обставини, на думку прокурора, застосування менш суворого запобіжного заходу, не зможе запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Одночасно, просив визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680,00 гривень; у разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти внаслідок внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання і роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора та просили застосувати менш суворий запобіжний захід.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думки сторін, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має тісних соціальних зв'язків, не одружений, малолітніх дітей на утриманні немає, ніде не працює, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою уникнути кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану ОСОБА_4 та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в раніше визначеному розмірі - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року, що становить 53 680 гривень.
Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 24 травня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, які він зобов'язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
СуддяОСОБА_8