Справа № 357/2019/24
Провадження № 2-о/357/84/24
іменем України
21 березня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
присяжних - Юрковського Д.М., Каменяр Л.В.,
за участі секретаря - Вальчук М. В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради - Онищенко Н.В.
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про усиновлення дитини, -
В січні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про усиновлення, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), мотивуючи наступним.
Він, ОСОБА_1 (має 26 років), ІНФОРМАЦІЯ_1 одружився з ОСОБА_4 (після укладення шлюбу має прізвище ОСОБА_5 ), яка має малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (має 9 повних років). Зі своєю дружиною та її донькою вони з часу одруження проживають разом. До ОСОБА_6 він ставиться як до своєї доньки, а вона сприймає його як свого батька, та називає його «татом», він старший за неї на 17 років.
Він відчуває спорідненість з дитиною та займається її вихованням, матеріально її забезпечує. Її батько ОСОБА_7 не бере участі у її вихованні, матеріально не забезпечує та її життям не цікавиться, а ОСОБА_8 потребує батьківської турботи, та відчувати себе у повноцінній сім'ї під одним прізвищем. Для уникнення будь-яких непорозумінь у майбутньому, вона повинна відчувати його своїм повноцінним батьком, що може бути досягнуто шляхом її усиновлення. Задля цього, просить, щоб у Книзі реєстрації народжень він був записаний батьком дитини. Вважає, що він може забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя ОСОБА_9 .
Сам він, матеріально забезпечений та має усі можливості для усиновлення ОСОБА_6 , а саме: проживають вони однією сім'єю у квартирі з усіма зручностями, згідно Акту обстеження умов проживання від 27.12.2023 р. На даний час він є військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 та маю дохід за червень-грудень 2023 року в сумі 343 500,92 грн. Обмежено дієздатним чи недієздатним визнаний не був.
Станом на 20 грудня 2023 року на території України до кримінальної відповідальності він не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Згідно з висновком про стан здоров'я особи, виданим 20 грудня 2023 року він є здоровим, хронічних хвороб не виявлено. Загалом, він веде здоровий спосіб життя, наркотичних речовин не вживає, спиртними напоями не зловживає, на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває.
Батьківських прав не позбавлявся.
Батько малолітньої ОСОБА_10 надав нотаріально засвідчену згоду на усиновлення ним ОСОБА_11 , про що свідчить заява від 15.12.2023 р.
Мати малолітньої ОСОБА_9 також дала нотаріально засвідчену згоду на усиновлення дитини, про що свідчить заява від 14.12.2023 р.
Крім того, оскільки ОСОБА_11 вже має достатній вік, щоб висловити свою думку, вона надала письмову заяву про те, що бажає, щоб він, ОСОБА_1 , усиновив її. Про що вона також виявила бажання, за потреби, підтвердити у суді.
Також, відповідно до висновку Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 08 січня 2024 року за № 56/01-07 про доцільність усиновлення малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і відповідність її інтересам дитини, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради дійшов до висновку, що « ОСОБА_1 може бути усиновлювачем, а усиновлення ним малолітньої дочки дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини».
Зі станом здоров'я дитини та правовими наслідками усиновлення він обізнаний.
Просив суд визнати його, ОСОБА_1 , уродженця м. Херсону, усиновлювачем дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Змінити прізвище « ОСОБА_10 » на прізвище « ОСОБА_5 ». Змінити по-батькові з « ОСОБА_12 » на по-батькові « ОСОБА_13 ». Зобов'язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 755 від 14 травня 2014 року, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області в графі «Батько» замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_1 », у графі «Прізвище» замість прізвища « ОСОБА_10 » записати прізвище « ОСОБА_5 », в графі «по-батькові» замість « ОСОБА_12 » записати « ОСОБА_13 ». Ім'я, місце і дату народження дитини залишити без змін ( а. с. 1-3 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 року ( а. с. 31 ), головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 02.02.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних. Постановлено призначити справу до розгляду в закритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 06 березня 2024 року ( а. с. 34 ).
06 березня 2024 року судове засідання було відкладено на 21 березня 2024 року ув'язку з неявкою учасників судового розгляду ( а. с. 43 ).
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , кожний окремо, підтримали заяву, надали пояснення аналогічні викладеним в ній, просили її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 підтримала заяву ОСОБА_1 про усиновлення її дитини, не заперечувала проти її задоволення. Підтвердила, що дійсно дитина любить заявника, називає його батьком, заявник опікується дитиною та між ними добрі стосунки. Заявник виховує дитину з трьох років. Дитина бажає, щоб відчим був її батьком, про це вона сама просила.
Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Онищенко Н.В., яка діє на підставі довіреності не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 Наголошувала на тому, що в ході розгляду документів, наданих заявником було встановлено його спроможність бути усиновлювачем. При обстеженні житлово-побутових умов проживання було встановлено, стосунки між заявником та донькою дружини є дружні, родинні. Дитина виявила бажання бути усиновленою заявником, таке усиновлення відповідає інтересах дитини.
В судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_14 та представника Служби у справах дітей БМР ОСОБА_15 було вислухано думку дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно її усиновлення ОСОБА_1 .
Так, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в суді пояснила, що вона дійсно бажає, щоб ОСОБА_16 її усиновив та був її батьком. Пояснила, що в них дуже добрі стосунки, вона його любить. ОСОБА_17 дбає про неї.
Суд, вислухавши пояснення заявника та його представника, заінтересованих осіб, думку дитини, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Згідно статті 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Встановлено, що малолітня дитина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом обстеження умов проживання від 27.12.2023 року ( а. с. 27-28 ), а тому дана справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що громадяни України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.01.2018 року, про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис за № 32 ( а. с. 10 ).
Встановлено, що на сьогодні, заявник, дружина, малолітня дитина ОСОБА_11 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , в/ч, що підтверджується Довідками про реєстрацію місця проживання особи ( а. с. 20, 21 ), а фактично всі разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено заявником та третьою особою ОСОБА_3 та відповідно матеріалами справи.
Так, ОСОБА_19 є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої, серія НОМЕР_3 від 14.05.2014 року, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області ( а. с. 11 ).
В даному свідоцтві про народження батьком дитини вказаний ОСОБА_7 .
Так, батько малолітньої ОСОБА_6 надав нотаріально засвідчену згоду на усиновлення гр. ОСОБА_1 його малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.12.2023 року, зареєстровано в реєстрі за № 3242 ( а. с. 15 ).
Крім того, мати малолітньої ОСОБА_9 також дала нотаріально засвідчену згоду на усиновлення гр. ОСОБА_1 її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.12.2023 року, зареєстровано в реєстрі за № 3231 ( а. с. 14 ).
Актом обстеження умов проживання від 27.12.2023 р., який складений працівниками сектору розвитку сімейних форм виховання відділу опіки та піклування зазначається, що заявником створені належні умови для виховання, навчання і розвитку дитини. Квартира умебльована, забезпечена побутовою технікою. Дитина має місце для сну, відпочинку, розвитку та навчання. Заявник з матір'ю дитини перебувають в шлюбі з 27.01.2018 року, фактично проживають однією сім'єю п'ять років. ОСОБА_1 бажає усиновити доньку дружини ( а. с. 27-28 ).
Заявою до Служби у справах дітей БМР від 27.12.2023 року, яка написана в присутності головного спеціаліста сектору розвитку сімейних форм виховання відділу опіки та піклування ОСОБА_20 , ОСОБА_6 бажає щоб її усиновив її відчим ОСОБА_1 . В неї з ним склалися добрі стосунки, вона хоче щоб він був її батьком ( а. с. 24 ).
Висновком про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 04.01.2024 року, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є здоровою ( а. с. 25-26 ).
На підтвердження стану здоров'я ОСОБА_1 , останнім додано висновок про стан здоров'я від 20.12.2023 року, в якому зазначено - здоровий ( а. с. 18-19 ).
Встановлено, що на даний час заявник ОСОБА_1 є військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з Наказу від 07.09.2023 року за № 272 дск ( а. с. 16 ) та останній має дохід за червень-грудень 2023 року в сумі 343 500,92 грн., про що свідчить виписка по картковому рахунку, з якого вбачається зарахування заробітної плати, де в середньому середньомісячна заробітна складає 28 000 грн. ( а. с. 22-23 ).
Станом на 20 грудня 2023 року на території України до кримінальної відповідальності він не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, про що свідчить Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявної судимості» МВС України за № ВР-001902167 ( а. с. 17 ).
Відповідно до висновку Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 08 січня 2024 року за № 56/01-07 про доцільність усиновлення малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і відповідність її інтересам дитини, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Білоцерківської міської ради дійшов до висновку, що ОСОБА_1 може бути усиновлювачем, а усиновлення ним малолітньої дочки дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини ( а. с. 12-13 ).
Отже, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник виявив бажання усиновити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вищезазначені документи, які були надані заявником до заяви про усиновлення, належним чином завірені.
Згідно частини третьої статті 5 СК України, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 171 СК України, враховується думка дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я.
При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Аналогічної позиції притримується і судова практика. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
З психолого-педагогічної характеристики учениці 4-В класу Білоцерківської гімназії-початкової школи № 3 ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що учениця має хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу, пам'ять розвинена, увага стійка, мовлення розвинуте добре. Мова виразна, думки висловлює чітко, словниковий запас значний. Уміє логічно мислити, аналізувати, робити правильні висновки.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 бажає, щоб заявник її усиновив та був її батьком, оскільки в них дуже добрі стосунки, вона його любить, а він дбає про неї.
Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду, крім випаду, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.
Відповідно до частини першої статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина.
Малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 СК України якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
Частинами 2 та 3 статті 211 СК України передбачено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Стаття 217 Сімейного кодексу України передбачає можливість надання згоди батьків на усиновлення дитини. Визначено такі важливі аспекти: усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків; згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною; згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку; письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.
При цьому стаття 232 Сімейного кодексу України передбачає, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
В свою чергу, батько дитини ОСОБА_7 надав нотаріально засвідчену згоду на усиновлення гр. ОСОБА_1 його малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.12.2023 року, зареєстровано в реєстрі за № 3242 ( а. с. 15 ).
Частиною 3 ст. 218 Сімейного кодексу України встановлено, що усиновлення проводиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.
В свою чергу, як зазначено вище, усиновлення проводилося за присутності самої дитини, думку якої було вислухано судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Як зазначено вище, мати дитини, ОСОБА_21 надала таку згоду.
Відповідно до ч.1 ст. 223 Сімейного кодексу України, особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище осіб, які бажають усиновити дитину, їх сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких заявники бажають усиновити дитину; взаємовідповідність осіб, які бажають усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ці особи опікуються вже дитиною; особу дитини та стан їх здоров'я; ставлення дитини до осіб, які бажають її усиновити ( ч. 1 ст. 224 СК України ).
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (ст. 224 Сімейного кодексу України).
Частиною 1 статті 229 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.
Також, згідно частини 2 статті 231 Сімейного кодексу України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
Крім того, судом враховано, що мати дитини не заперечувала проти такого усиновлення заявником.
До того ж, як встановлено в судовому засіданні, заявник та мати дитини ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 січня 2018 року, разом проживають однією сім'єю та виховують спільну дитину від шлюбу.
Тобто, склалася родина, малолітня дитина ОСОБА_6 проживає в повноцінній родині.
Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, що між заявником та малолітньою дитиною склалися дружні, добрі стосунки. Заявник відноситься до малолітньої, як до своєї доньки, а дитина до заявника ставиться як до батька, бажає бути усиновленою.
Зазначене було підтверджено також і з боку матері дитини ОСОБА_3 .
Заявник в судовому засіданні підтвердив, що він зі станом здоров'я малолітньої ОСОБА_6 ознайомлений, а також і з правовими наслідками усиновлення.
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом є обов'язком держави.
Судом встановлено, що обставини, передбачені ст. 212 Сімейного кодексу України, наявність яких виключала б для заявника можливість бути усиновлювачем неповнолітньої дитини - відсутні.
Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім'ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.
Статтею 20 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухвалюючи рішення згідно зі статтею 224 СК України, суд повинен обґрунтовувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення в разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім'я, по батькові, день місяць і рік народження а також його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища імені та по батькові, дати і місця народження відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а до актового запису про народження дитини.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що усиновлення малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є доцільним та таким, що відповідатиме її найвищим інтересам, підстав, передбачених у сімейному законодавстві, які б перешкоджали цьому усиновленню, судом не встановлено, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.
Враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи, а заявник скористався таким правом та просив внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записавши його батьком, суд вважає, що це відповідає інтересам дитини, а тому є підстави для задоволення заяви і в цій частині.
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року за № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Так, згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За ч. 1 ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Крім того, для забезпечення таємниці усиновлення суд, відповідно до ч. 1 ст. 228 СК України, роз'яснює, що особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
За змістом ст. 314 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.
У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. theUnitedKingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Понесені заявником судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.
Відтак, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявником судового збору за подання ним до суду заяви про усиновлення дитини, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 135, 207, 208, 209, 212, 219, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 283, 285, 310 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 13, 77-81, 259, 263-265, 267-268, 273, 313-314, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) про усиновлення дитини, - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , усиновлювачем малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши його батьком дитини.
Внести зміни до актового запису № 755 від 14.05.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про народження малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі «батько» замість « ОСОБА_7 », записати « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити відомості про дитину: прізвище дитини з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_5 », по-батькові з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 ». Ім'я, дату, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.
У зв'язку з внесенням змін до актового запису, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, анулювати свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та видати нове свідоцтво про народження, відповідно до рішення суду.
Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
Копію рішення після вступу в законну силу надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Понесені заявником судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення віднести, відповідно до вимог ч. 4 ст. 314 ЦПК України за рахунок заявника.
Роз'яснити, якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батько дитини відкликав свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.
У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , в/ч, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білозерським РС УДМС України в Херсонській області 13.06.2014 року, РНОКПП: НОМЕР_5 );
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , в/ч, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , паспорт ID НОМЕР_6 , орган, що видав 3210 від 19.10.2018 року, РНОКПП: НОМЕР_7 );
Заінтересована особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради ( адреса місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Скоропадського, буд. 8, ЄДРПОУ: 35615529 ).
Заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 22, ЄДРПОУ: 33341882 ).
Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов
ПрисяжніД.М. Юрковський Л.В. Каменяр