вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
Справа № 356/925/23
№ провадження 2-а/356/1/24
15.03.24 суддя Березанського міського суд Київської області Капшученко І. О., розглянувши в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ГБВ № 630911 від 25.11.2023
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на постанову ГБВ № 630911 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2023.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24.11.2024 приблизно з 19 год. до 23 год. 30 хв. він із знайомою дівчиною ОСОБА_2 був в гостях у ОСОБА_3 , де вживав алкоголь. Близько 00 год. 20 хв. 25.11.2023 він та ОСОБА_2 повертались додому та йшли тротуаром по вул. Шевченків шлях в м. Березань. Йшли тихо, без непристойних висловлювань та грубих вигуків, зовнішній вигляд мав охайний, хода була стійка, без порушення координації рухів і втрати орієнтування. На вулиці громадян не було, оскільки вже діяла комендантська година. В цей час до них під'їхав автомобіль поліції, в якому знаходилось двоє поліцейських. Вони вийшли з автомобіля, представились та почали провіряти в них документи. В ході спілкування будь-яких його прав чи обов'язків поліцейськими роз'яснено не було, проте після спілкування йому було вручено копію постанови серії ГБВ № 630911 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2023, в якій зазначено, що 25.11.2023 о 03 год. 00 хв. він, знаходячись біля будинку за адресою АДРЕСА_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим ображав людську гідність та громадську мораль, та постановлено притягти його адміністративної відповідальності й накласти штраф у розмірі 17 грн. Разом з тим, вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, а в оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на докази, а також не зазначено, де знаходиться оригінал вказаної постанови. За таких обставин, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ГБВ № 630911 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2023 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 178 КУпАП, провадження у справі закрити, а також стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Київській області суму сплаченого судового збору в розмірі 536,80 грн.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).
Копію ухвали про відкриття провадження від 28.12.2023 разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів в порядку, передбаченому ст.ст. 174, 251 КАС України, відповідачу вручено поштою рекомендованими листами з повідомленнями за адресою місцезнаходження, що зареєстрована у встановленому законом порядку та співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.
Клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, поважних причин, які б перешкоджали поданню відзиву у встановлений судом строк, не повідомив.
Згідно з ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 КАС України разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175, ч. 5 ст. 262 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши адміністративний позов, матеріали справи, дослідивши докази по справі, прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2023 інспектором-черговим СПД № 1 (м. Березань) Броварського РУП ГУ НП в Київській області Коваленком С. А. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 630911 від 25.11.2023, згідно якої громадянин ОСОБА_1 25.11.2023 о 03 год. 00 хв., знаходячись біля будинку за адресою АДРЕСА_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим ображав людську гідність та громадську мораль, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, та постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн.; примірник постанови ОСОБА_1 вручено особисто, що підтверджується його підписом на постанові (а.с.2).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог ч.ч. 1,2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад) (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 536/2056/16-а).
Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУпАП виникає за сукупності умов, а саме: 1) перебування особи в п'яному вигляді у громадському місці, 2) що ображає людську гідність та громадську мораль, що об'єктивно проявляється в конкретних діях особи, її висловлюваннях, жестах, зовнішньому вигляді тощо, що порушує загальновизнані суспільством норми.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач подає докази разом із поданням відзиву (ч.ч. 1, 3 ст. 79 КАС України).
В силу вимог ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, у вину ОСОБА_1 висувається порушення ч. 1 ст. 178 КУпАП, що виразилось у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння на вулиці, чим останній ображав людську гідність та громадську мораль.
Отже, одним із видів дій, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав'язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів); п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв та розпивання яких у громадських місцях не заборонено.
Обставину свого перебування в громадському місці, попередньо вживши алкогольні напої, позивач в своєму позові не заперечує і у суду відсутні сумніви у щирості таких пояснень.
Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач перебував у громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, що ображало людську гідність та громадську мораль, відповідачем не надано.
Крім того, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення також не зазначено, які саме конкретні дії чи висловлювання у поведінці, зовнішньому вигляді ОСОБА_1 були такими, що ображали людську гідність та громадську мораль.
Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, покладених в основу прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, а також його правомірності, суду надано не було.
Сама ж по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності інших доказів не є достатнім та беззаперечним доказом вчинення правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу дії принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а).
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (заява № 16437/04), при оцінці доказів судам слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" від 23.07.2002 (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не надано суду жодних доказів безпідставності позовних вимог та доказів правомірності дій під час винесення постанови та винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог про визнання постанови протиправною та її скасування.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, з огляду на повне задоволення позову, з відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 72, 77, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ГБВ № 630911 від 25.11.2023 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 630911 від 25.11.2023 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 178 КУпАП відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15 (код ЄДРПОУ 40108616) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя І. О. Капшученко