Справа № 279/1841/24
21 березня 2024 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,
Заявник звернувся до суду через систему «Електронний суд» із вищевказаною заявою про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Оскільки нормами ЦПК України не передбачено порядок подання через підсистему «Електронний суд» заяви про видачу судового наказу до боржника, який не має зареєстрованої офіційної електронної адреси, у даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо подання до суду в електронній формі позовної заяви та документів, що додаються до неї.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, при поданні заяви про видачу судового наказу через підсистему «Електронний суд» заявник зобов'язаний надіслати копію заяви з додатком боржникові листом з описом та додати до поданої суду заяви доказ надсилання вказаних документів боржникові.
Крім того, суд наголошує на тому, що у разі подання заяви про видачу судового наказу через підсистему "Електронний суд" без попереднього направлення її копії з додатком боржникові та неподання до суду копії такої заяви з додатком, що передбачено ст.169 ч.2 ЦПК України, по-перше, порушує право боржника отримати відповідне звернення та докази на його обгрунтування, по-друге, покладає на суд обов'язок щодо виготовлення копій такого звернення з додатком, що жодною нормою ЦПК України не передбачено. Тобто, суд має виконати не властиву йому функцію щодо створення копій документів, які зобов'язана подати суду сторона, яка безпосередньо звертається до суду з вимогою до позивача (заявника, стягувача).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу подана без дотримання вимог ст.163 ЦПК України, а саме без долучення до неї копії з додатком, які суд на виконанння вимог ст.169 ч.2 ЦПК УКраїни маєж направити боржникові після видачі наказу, або без попереднього направлення вищевказаних копій, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України,
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її складання, який може бути поновлений , якщо апеляційна скарга подана в той же строк з дня її отримання.
Суддя Волкова Н.Я.