Справа № 296/1589/24
2/296/1658/24
"25" березня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі судді Шкирі В.М., за участі секретаря Сейко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
22.02.2024 заступник керівника Житомирської окружної прокуратури Г.Кравцов звернувся до суду в інтересах держави в особі: Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 05.11.2021 у справі № 296/4776/21, який набрав законної сили 07.12.2021, ОСОБА_1 , 12.03.1987 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України за завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , .
Згідно листа КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 31.01.2023 № 01/188, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з 27.03.2021 по 02.04.2021, а саме 6 ліжко днів. Вартість одного ліжко-дня станом на березень 2021 року становить 1149,73 грн та станом на квітень 2021 року - 2 315,58 грн та згідно калькуляції вартості одного ліжко дня на лікування потерпілого закладом охорони здоров'я витрачено 9 230 грн 08 коп.
Оскільки саме неправомірними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого він перебував на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, позивач змушений був звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого в сумі 9 230,08 грн, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.
Ухвалою суду від 25.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення(а.с 50).
Представник Житомирської обласної ради та кож подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином 06.03.2024, що підтверджується його особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав (49).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а.с. 47-48).
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
21.04.2021 у кримінальному провадженні №12021060400000482 від 28.03.2021 де обвинуваченим за ч.1 ст.121 КК України є ОСОБА_1 а потерпілим ОСОБА_2 затверджено обвинувальний акт.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 05.11.2021 у справі № 296/4776/21, який набрав законної сили 07.12.2021, ОСОБА_1 , 12.03.1987 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння ОСОБА_2 , та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України (а.с. 9-15).
Відповідно ДО висновку судово-медичної експертизи № 741 від 20.05.2021, ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани на обличчі, волосистій частині голови, на шиї - відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням капсули печінки, що ускладнилося гемоперитонеумом - відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя (а.с. 20-22).
Згідно листа КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 31.01.2023 № 01/188, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з 27.03.2021 по 02.04.2021, а саме 6 ліжко днів. Вартість одного ліжко-дня станом на березень 2021 року становить 1149,73 грн та станом на квітень 2021 року - 2 315,58 грн та згідно калькуляції вартості одного ліжко дня на лікування потерпілого закладом охорони здоров'я витрачено 9 230,08 грн. (а.с. 23).
20.01.2023,16.01.2024 Житомирська окружна прокуратура зверталася до КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з запитом про відшкодування ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_3 та чи було звернення до суду з цього приводу, якщо ні то чипланується таке звернення(а.с.24-27)
31.01.2024 КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної повідомило Житомирську окружну прокуратуру, що вартість лікування ОСОБА_3 склала 9 230,08 грн. та витрати не відшкодовані та у випадку відшкодування підлягають зарахуванню на до обласного бюджету, а не лікарні безпосередньо (а.с.29-32)
17.01.2024 Житомирська окружна прокуратура направила Житомирській обласній раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру, "що нею встановлено порушення, а саме невжиття заходів реагування щодо відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 9 230,08 грн (а.с.34)
14.02.2024 Житомирська обласна рада повідомила Житомирську окружну прокуратуру, що вона підтримує стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_3 проте сама з таким позовом не зверталася через відсутність повноважень на таке звернення (а.с35-36)
Суд розглянувши спір по суті заявлених вимог прийшов наступного
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року№ 545 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я (пункт 4 Порядку).
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1-2 ст. 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 05.11.2021 у справі № 296/4776/21, який набрав законної сили 07.12.2021, ОСОБА_1 , 12.03.1987 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме за умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння ОСОБА_2 , та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України (а.с. 9-15).
Згідно листа КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 31.01.2023 № 01/188, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради з 27.03.2021 по 02.04.2021, а саме 6 ліжко днів. Вартість одного ліжко-дня станом на березень 2021 року становить 1149,73 грн та станом на квітень 2021 року - 2 315,58 грн та згідно калькуляції вартості одного ліжко дня на лікування потерпілого закладом охорони здоров'я витрачено 9 230,08 грн. (а.с. 23).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям у даній справі, а не абсолютно усім доводам.
Отже суд ввадає за необхідне позов задовільнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної ради, 9230,08 грн витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , та зарахувати їх на рахунок загального фонду обласного бюджету Житомирської області р/р: UA028999980313010115000006001, отримувач ГУК у Жит.обл./Житомирська обл./24060300, банк отримувача - Казначейство України, код ЄДРПОУ 37976485.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського» Житомирськоїобласної ради про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Житомирської обласної ради, (ЄДРПОУ:13576948, місце знаходження: 10014, м.Житомир, майдан ім. Корольова,1) - 9230 (дев'ять тисяч двісті тридцять) гривень 08 копійок витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Cуддя В. М. Шкиря