Справа № 296/1575/24
2/296/1657/24
Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)
"25" березня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участю секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.02.2024 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовувався тим, що 05.05.2018 на підставі на підставі кредитного договору № 2001030252701 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 20000 грн., який пізніше було збільшено до 44200 грн.
Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язалась сплачувати банку заборгованість за кредитом, відсотки за його користування, комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідач порушила умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості. Згідно розрахунку суми боргу, заборгованість позичальника по кредитному договору, станом на 31.12.2023, становить - 59905,21 грн., а саме: 41824,45 грн. - заборгованість за кредитом; 18080,76 грн. - заборгованість по процентах, 0,00 грн. - заборгованість за комісією. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, тому представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості.
23.02.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача до суду не з'явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги просила задовольнити повністю. В позовній заяві вказано, що заперечень проти ухвалення заочного рішення немає.
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження разом з судовою повісткою про виклик направлялися за місцем реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 ,
Проте, 20.03.2024до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти причина невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини
05.05.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №2001030252701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах. Відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні, оформлена та видана платіжна картка кредитна карта № НОМЕР_1 .
У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, Кредитний ліміт у сумі 20000 грн.; розмір річної процентної ставки складає 59,25%; розрахунковою та платіжною датою є 30 число кожного місяця; строк дії Кредитного ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО (а.с. 7, зворотній аркуш).
Перед підписанням заяви відповідач ознайомилася з умовами Паспорта споживчого кредиту (а.с. 8).
Згідно довідки АТ «ПУМБ» 05.05.2018 на виконання договору №2001030252701 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на 20000,00 грн, який 21.11.2018 збільшено до 24800,00 грн, 15.03.2019 збільшено до 29600,00 грн, 11.07.2019 до 34400,00 грн,21.11.2019 до 39200,00 грн, 04.06.2020 до 42100,00 грн, а 17.11.2020 до 44200,00 грн (а.с.25).
Відповідач користувалася кредитними коштами позивача, знімала з кредитного рахунку кошти для власних потреб, періодично сплачувала кошти в рахунок повернення отриманих кредитних коштів, але в повній мірі свої зобов'язання за вказаним договором не виконала, в результаті чого станом на 31.12.2023 року виникла заборгованість у розмірі 59905,21 грн., з яких: 41824,45 грн. - сума заборгованості за кредитом, 48080,76 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с. 25-27).
02.01.2024 АТ «ПУМБ» направлено на адресу відповідача письмову вимогу щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 59905,21 грн. за кредитним договором №2001030252701 від 05.05.2018 (а.с. 22, зворотній аркуш) проте доказів сплати заборгованності не має.
Таким чином між сторонами виникли зобов'язальні цивільно-правові правовідносини, що регулюються нормами ЦК України.
Виріщуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
05.05.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №2001030252701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті Банку: pumb.ua
У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, Кредитний ліміт у сумі 20000 грн.; розмір річної процентної ставки складає 59,25%; розрахунковою та платіжною датою є 30 число кожного місяця; строк дії Кредитного ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО (а.с. 7, зворотній аркуш).
Згідно довідки АТ «ПУМБ» 05.05.2018 на виконання договору №2001030252701 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на 20000,00 грн, який 21.11.2018 збільшено до 24800,00 грн, 15.03.2019 збільшено до 29600,00 грн, 11.07.2019 до 34400,00 грн,21.11.2019 до 39200,00 грн, 04.06.2020 до 42100,00 грн, а 17.11.2020 до 44200,00 грн (а.с.25).
Відповідач користувалася кредитними коштами позивача 08.05.2018 знявши через банкомат 6000,00 грн, 10.05.2018 знято через банкомат 4000,00 грн , 17.05.2018 -500,00 грн, 18.05.2018 відбулася опдата покупок через термінал на 663,06 грн, 21.05.2018 знято ще 4000,00 грн.
Вжде 11.06.2018 року відповідач вніс 600,00 грн на погашення заборгованності, 09.07.018 внесено 1000,00 грн, 10.08.2018- 1500,00 грн 10.09.2018-1500 грн, 10.10.2018-1500,00 грн 09.11.2018-1500,00 грн
Тобто відповідач періодично сплачувала кошти в рахунок повернення отриманих кредитних коштів, але в повній мірі свої зобов'язання за вказаним договором не виконала, в результаті чого станом на 31.12.2023 року виникла заборгованість у розмірі 59905,21 грн., з яких: 41824,45 грн. - сума заборгованості за кредитом, 48080,76 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с. 25-27).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не сплатила заборгованість по основній сумі боргу та за процентами за кредитним договором, не спростувала наявність боргу по кредиту та процентах, суд вважає позовні вимоги АТ «ПУМБ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2001030252701 від 05.05.2018 у розмірі 59905,21 грн. грн., з яких: 41824,45 грн. - сума заборгованості за кредитом, 18080,76 грн. - сума заборгованості за процентами.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 89, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позов представника позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою% АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4), заборгованість за кредитним договором №2001030252701 від 05.05.2018 в сумі 59905 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 21 копійку з яких: 41824 (сорок одна тисяча вісімсот двадцять чотири) гривні 45 копійок - сума заборгованості за кредитом, а 18080 (вісімнадцять тисяч вісімдесят ) гривень 76 копійок - сума заборгованості за процентами, та витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Cуддя В. М. Шкиря