Ухвала від 21.03.2024 по справі 296/2424/24

Справа № 296/2424/24

1-кс/296/1070/24

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2024 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочину у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишенька, Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України у кримінальному провадженні №12024060400000349 від 02.02.2024,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначає, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2024 року №12024060400000349 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.02.2024 близько 18 год. 55 хв. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA CAMRY» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить йому, рухався у крайній лівій смузі проїзної частини автомобільної дороги сполученням «Виступовичі-Житомир-М.Подільський» в межах с. Сінгури Житомирського району Житомирської області в напрямку м. Бердичів.

Рухаючись у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом по прямій горизонтальній ділянці дороги, в задовільних умовах дорожнього руху, у населеному пункті в районі 190 км автодороги, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пунктів 1.5, 1.7, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001, не був особливо уважним до такої категорії учасників дорожнього руху, як пішоходи, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку та при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об'єктивно був спроможний виявити з місця водія, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода на смузі свого руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження, а саме: переломів кісток черепа, лобкового симфізу, розриву грудного відділу хребта, множинних переломів ребер, перелому правої плечової кістки, кісток обох гомілок, крововиливів у зв'язковий апарат внутрішніх органів, у м'які тканини голови та тіла, множинних ран, саден та синців тіла; тупу поєднану травму тіла у вигляді: синців: правого плеча та стегна, лівої стопи; саден: лівої тім'яної та скроневої ділянки, лоба, вилиці та щоки ліворуч, спинки носа, підборіддя, лівої та правої підлопаткових ділянок, лівого ліктя, правого плеча та коліна, в проекції лівого гребеня тазової кістки, обох гомілок та лівої стопи; ран: в лівій тім'яно-скроневій ділянці, лівій завушній, правого плеча, обох гомілок, четвертого пальця лівої кисті; переломів: кільцевидний перелом кісток черепа, повний розрив грудного відділу хребта між 9-им та 10-им грудними хребцями з ушкодженням кісткової тканини їх контактуючих поверхонь), перелом остистого відростку 9-го грудного хребця, перелом правої плечової кістки, множинні переломи велико-та малогомілкових кісток обох гомілок, множинні переломи ребер - ліворуч: 2-го по середньо-ключичній лінії, 3,4,5,6-го по передньо-пахвинній лінії, 4-го по середньо-пахвинній лінії, переломо-вивих 5,6-го ребра по пригруднинній лінії(не повний відрив) та 7-го(повний відрив), переломо-вивих 11-го ребра(відрив) по прихребтовій лінії, перелом 12-го по лопатковій і прихребтовій лініях, праворуч: 2,3-го по середньо-ключичній лінії, 4-11-го по лопатковій лінії; розривів: розрив м'язів в 4-му міжреберному проміжку від пригруднинної до лопаткової лінії, розрив спинного мозку на рівні грудного відділу та розривом міжреберних м'язів до задньо-пахвинної лінії на рівні між 9-им та 10-им грудними хребцями, розрив лобкового симфізу, та множинні розриви печінки, реберної плеври, нирок, селезінки; крововиливів: в міжборозневий простір головного мозку, в м'які тканини голови, спини та нижніх кінцівок, в корені легень, в зв'язковий апарат печінки, селезінки, нирок, стінку шлунка, брижу тонкого та товстого кишківника, клітковину усіх середостінь.

Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_6 , яка настала на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 1.5, 1.7, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вказані обставини підтверджуються: протоколом огляду місця ДТП від 02.02.2024, висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 15.03.2024, висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/106-24/2137-ІТ від 19.02.2024, висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/106-24/2201-ІТ від 23.02.2024, висновок експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди №239/24-25 від 13.03.2024, та іншими зібраними матеріалами.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням того, що останній має постійного місця проживання, однак таке місце проживання має за адресою: АДРЕСА_2 , тому доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього ряд обов'язків по забезпеченню виконання вказаної міри запобіжного заходу.

Прокурор Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду заяву в якій просить клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 розглядати без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити (а.с.65).

Слідчий ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій просить клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 розглядати без його участі, клопотання просить задовольнити (а.с.66).

Підозрюваний ОСОБА_5 подав до суду заяву в якій просить клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно нього розглядати без його участі. В задоволенні клопотання не заперечує (а.с.58).

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 подав до суду клопотання в якому просить клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 розглядати без його участі. В задоволенні клопотання не заперечує (а.с.60).

Зважаючи на подані заяви, а також висловлену позицію щодо суті клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали та документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).

Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).

Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Крім того, слідчий у клопотанні вказав на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме на можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Не виключається також можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто, прокурором доведено, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином наявні достатні правові підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш м'якого із встановлених ч.1 ст.176 КПК України запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст.177-179, 193, 194, 196, 205 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком до 16.05.2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 16.05.2024 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, що здійснює досудове розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
117880619
Наступний документ
117880621
Інформація про рішення:
№ рішення: 117880620
№ справи: 296/2424/24
Дата рішення: 21.03.2024
Дата публікації: 27.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.03.2024)
Дата надходження: 19.03.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
21.03.2024 15:00 Корольовський районний суд м. Житомира
Учасники справи:
головуючий суддя:
АДАМОВИЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
суддя-доповідач:
АДАМОВИЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ