Справа №295/3963/23
2/295/135/24
Іменем України
25.03.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Зосименка О.М.,
при секретарі - Стелюті М.С.,
за участю - ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз'єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, припинення права у спільній частковій власності на житловий будинок, про визнання права власності,
установив:
у провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування декларації ЖТ 181201710771 від 22 червня 2020 року про готовність об' єкта до експлуатації, а саме прибудови літ. «А» до житлового будинку АДРЕСА_1 від 10 червня 2020 року на ім'я ОСОБА_2 . А також заявлено вимогу припинити право ОСОБА_4 на 39/400 ід. часток в житловому будинку по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 39/400 ід. часток житлового будинку по АДРЕСА_1 .
На адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз'єднання позовних вимог у справі, оскільки зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позов містить самостійні позовні вимоги з різними предметами спору: про скасування реєстрації декларапї про готовність об'єкта до експлуатації припинення права у спільній частковій власності; про визнання права власності - зазначені позовні вимоги не однорідного характеру, регулюються різними нормами чинного законодавства України, вони не пов'язані між собою: підставою (підставами) виникнення; однорідністю позовних вимог та поданими доказами.
В підготовче засідання представник відповідача не з'явився, у заяві просив розглянути його заяву у його відсутність. Позивач у судовому засіданні вказав на роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Про роз'єднання позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Предметом позову є матеріальні вимоги, з якими позивач звернувся до відповідача, а підставами позову є обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача.
Так у даній справі, предметом позову є скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Підставами на думку позивача, є порушення допущені Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради порушення, зокрема, що позивачем як співвласником згода на прийняття прибудови в експлуатацію не надавалась, а таку згоду надала ОСОБА_5 , яка не є співвласником, та відповідач 22.06.2020 р. зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Іншим предметом позову у даній справі є вимога припинити право ОСОБА_4 на 39/400 ід. часток в житловому будинку по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 39/400 ід. часток житлового будинку по АДРЕСА_1 із сплатою грошової компенсації відповідачу, яка становить вартість частки відповідача - ОСОБА_4 .
Підставами позову є те, що частка відповідача є незначною, відповідач даний час має місце для проживання, а саме житловий будинок в АДРЕСА_2 , на даний час в прибудові по АДРЕСА_1 не проживає.
Згідно з ч. 1ст. 188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18 та постанові Верхового Суду від 27.05.2021 року по справі № 904/886/21.
Проте, у поданій позовній заяві об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а також не є основною та похідною вимогами.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність роз'єднання вимог, заявлених ОСОБА_1 оскільки їх сумісний розгляд ускладнить вирішення справи.
Ці вимоги належить роз'єднати у самостійні провадження, виділивши з даної справи позовні вимоги до ОСОБА_4 про припинення права у спільній частковій власності на житловий будинок, про визнання права власності.
В даній справі розглянути позовні вимоги до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування декларації ЖТ 181201710771 від 22 червня 2020 року про готовність об'єкта до експлуатації, а саме прибудови літ. «А» до житлового будинку АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 188 ЦПК України,
ухвалив:
заяву про роз'єднання позовних вимог - задовольнити.
Роз'єднати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, припинення права у спільній частковій власності на житловий будинок, про визнання права власності.
Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про припинення права у спільній частковій власності на житловий будинок, про визнання права власності.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права у спільній частковій власності на житловий будинок, про визнання права власності передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
У межах справи № 295/3963/23 залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно- будівельного контролю Житомирської міської ради, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Зосименко