ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
25.03.2024Справа № 910/3381/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Єжи Гедройця, 5, м.Київ, 03150, ідентифікаційний номер 40075815)
про стягнення 809 908,50 грн
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 809 908,50 грн середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі.
Абзацом 1 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як зазначає позивач, він звільнений від сплати судового збору за подання позову в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, суд не приймає доводи позивача про звільнення останнього від сплати судового збору, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, а відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на його вимоги не поширюється.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 200/10640/20-а, від 20.07.2021 у справі № 826/3465/18.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Позивачем заявлено майнову вимогу на суму 809 908,50 грн.
Відтак, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою становить 12 148,63 грн.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З наведеним кореспондується обов'язок позивача, передбачений ч. 2 ст. 164 ГПК України, додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відправлених доказів).
Зі змісту позову вбачається, що позивач розрахував середній заробіток за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення його на роботі з урахуванням коефіцієнту збільшення, з огляду на підвищення окладу за посадою, яку він обіймав до звільнення.
На підтвердження розміру окладу за відповідними посадами у структурі Акціонерного товариства «Українська залізниця», позивач посилається на низку доказів, які, втім, відсутні серед додатків до позовної заяви а саме:
- витяг з протоколу № Ц-57/27 Ком.т засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 05.04.2017, яким затверджено посадовий оклад начальника філії «Відомча воєнізована охорона» ПАТ «Укрзалізниця» в розмірі 11 708,00 грн;
- витяг з протоколу № Ц-64/44 Ком.т засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 03.05.2018, яким затверджено посадовий оклад начальника філії «Відомча воєнізована охорона» ПАТ «Укрзалізниця» в розмірі 20 000,00 грн;
- наказ АТ «Укрзалізниця» від 30.11.2018 № 752, яким затверджено посадовий оклад начальника філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» в розмірі 37 140,00 грн;
- схема посадових окладів працівників філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» (додаток № 26 до Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.03.2020 протокол № Ц-45/19 Ком.т), згідно з яким розмір місячного посадового окладу директора (начальника) філії складає 45 100,00 грн.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність недоліків позовної заяви та підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 809 908,50 грн без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:
- доказів сплати судового збору в сумі 12 148,63 грн у встановленому порядку (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва);
- належним чином засвідчених копій витягу з протоколу № Ц-57/27 Ком.т засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 05.04.2017, витягу з протоколу № Ц-64/44 Ком.т засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 03.05.2018, наказу АТ «Укрзалізниця» від 30.11.2018 № 752, схеми посадових окладів працівників філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» (додаток № 26 до Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця», затвердженого рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.03.2020 протокол № Ц-45/19 Ком.т), із відомостями, на які позивач посилається у позовній заяві.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.П. Капцова