Справа № 463/4944/23
Провадження № 2/463/231/24
06 березня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.
за участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_3 , треті особи: відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про скасування запису про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, -
встановив:
представник позивача звернулася до суду із позовом, який в процесі розгляду справи уточнила та просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0426 га з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0426 га кадастровий номер 4610137200:05:006:0153, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:006:0153 серії ЯЖ № 640218, зареєстрований 16.12.2009 р у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди за № 01:09:469:00252 виданого громадянину ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153 що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення садівництва , площею 0,0426 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчується державним актом на право приватної власності на землю II-ЛВ№ 019806, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору дарування земельної ділянки від 23 липня 2009 року гр. ОСОБА_6 подарував гр. ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0426 гектара, що розташована в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» по АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка належала дарувальнику на підставі земельного акту на право власності на землю серії 11-ЛВ № 019806 від 19 лютого 2001 року.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого Андріїв М.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23.07.2009року за реєстровим № 913. Спадкоємцями померлого є ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Відповідно до договору про поділ спадкового майна від 23 вересня 2022 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить право одноосібно успадкувати земельну ділянку, площею 0,0426 гектара що розташована в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» Личаківського району м.Львова, за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення договору про поділ спадкового майна (23 вересня 2022 року), позивач розпочав приватизацію вищевказаної земельної ділянки. При виготовленні технічної документації ним було виявлено, що в Державному земельному кадастрі вже проведено державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки та було створено запис про право власності на цю саму ділянку іншої особи, гр. ОСОБА_4 , кадастровий номер: 4610137200:05:006:0153.
На момент створення неправомірного запису у державному кадастрі, договір дарування земельної ділянки з гр. ОСОБА_4 , був розірваний, тому запис в кадастрі повинен був бути зроблений за наявності документальних підтверджень його права на цю земельну ділянку. Листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.05.2023 №Н-149/0-198/6-23 позивачу відмовлено у скасуванні в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153 з місцем розташування в АДРЕСА_1 , з тих підстав, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором , який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки п.6 ст.16 Закону України «Про державний земельний кадастр». Враховуючи вище викладене просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою судді від 01 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
11 вересня 2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_9 про визнання позову.
Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.
22 вересня 2023 року надійшов відзив від представника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Також на адресу суду було скеровано 25 жовтня 2023 року заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представником позивача 17.10.2023 року скеровано відповідь на відзив, у якому зазначає, що позивачем надано всі докази для встановлення підставності позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просить позовні вимоги задоволити.
Треті особи в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення не подавали.
Враховуючи положення ст.223 ЦПК України, суд ухвали продовжити розгляд справи, без участі сторін, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (поточна редакція, чинна після 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав).
Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Судом встановлено, що 01.04.2009 року було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,0426 гектара що розташована в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» по АДРЕСА_1 між громадянином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.21).
Однак, 17 липня 2009 року було укладено договір розірвання договору дарування земельної ділянки площею 0,0426 гектара, що розташованої в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» по АДРЕСА_1 між громадянином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.22).
Згідно договору дарування земельної ділянки від 23 липня 2009 року гр. ОСОБА_6 подарував гр. ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0426 гектара що розташована в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» по АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка належала дарувальнику на підставі земельного акту на право власності на землю серії 11-ЛВ № 019806 від 19 лютого 2001 року (а.с.23).
Також, як вбачається із долученої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого Андріїв М.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23.07.2009 року за реєстровим № 913.
Спадкоємцями померлого є ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . В той же час, 23 вересня 2022 року було укладено договір про поділ спадкового майна (а.с.20). За умовами такого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить земельна ділянка, площею 0,0426 гектара що розташована в садівничо-городньому кооперативі «Зірка» Личаківського району м.Львова, за адресою : АДРЕСА_1 .
Отже позивачем підставно заявлено вимогу про визнання права власності на спірну ділянку в порядку спадкування, в зв'язку з чим така підлягає задоволенню.
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-0.2-1712/2-23 від 18.04.2023 року, належна ОСОБА_2 , вищевказана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 .
Також в матеріалах справи наявний Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 640218, зареєстрований 16.12.2009 р у книзі записів реєстрації державних актів як право приватної власності на землю 01-5 за № 01:09:469:00252 на ОСОБА_4 .
Як вбачається з копії Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 640218, зареєстрованого 16.12.2009 р у книзі записів реєстрації державних актів як право приватної власності на землю 01-5 за № 01:09:469:00252 на ОСОБА_4 , такий видано на підставі договору дарування ВМС № 609523 від 01.04.2009 реєстр. № 792
Враховуючи, що договір дарування земельної ділянки із ОСОБА_4 був розірваний 17 липня 2019 року, підстави для реєстрації права власності та видачі державного акту на ім'я ОСОБА_4 були вісдутні.
За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, набуття права власності на земельну ділянку, яка на законних підставах перебуває в постійному користуванні іншої особи, є прямим порушенням прав такої особи на належне користування землею.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Відповідно до пункту 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12 ; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.
Згідно ч.ч. 9, 10 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону ; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Ведення Поземельної книги врегульовано положеннями ст.25 Закону України Про державний земельний кадастр та Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року. В ч. 2,4 ст. 25 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч,3 статті 26 Закону «Про державний земельний кадастр», зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Відповідно до п.п. 60, 61 Порядком ведення державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Дану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.10.2018р. у справі N2362/884/16-4 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №2-3007/11, провадження №14-525цс18.
Окрім визнання недійсними державних актів, якими посвідчується право власності відповідачів на спірні земельні ділянки, ефективним способом захисту порушеного права позивачів є припинення речових прав та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок.
Відповідно до чинної редакції ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про Скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Таким чином наведені положення чинного законодавства вказують на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки має наслідком скасування її кадастрового номера.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Формування та державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена незаконно, що вбачається з обставин, наведених вище.
А тому державна реєстрація земельної ділянки підлягає скасуванню з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо неї.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
А тому, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов - задоволити.
Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0426 га з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0426 га кадастровий номер 4610137200:05:006:0153, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:05:006:0153 серії ЯЖ №640218, зареєстрований 16.12.2009 р у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди за № 01:09:469:00252 виданого громадянину ОСОБА_4 .
Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 4610137200:05:006:0153 що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0426 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчується державним актом на право приватної власності на землю II-ЛВ№ 019806, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2024 року.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, пр. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 39769942;
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , місце проживання АДРЕСА_4 ;
Третя особа: відділ №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, вул. Донецька, 3.
Суддя Г.Б. Жовнір