Справа № 461/6792/18
Провадження № 6/461/158/24
Іменем України
14.03.2024 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судового засідання Панасюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Шовкун Н.І. про заміну стягувача у виконавчому провадженні -
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Шовкун Н.І. звернулася до суду з заявою, у якій просить суд замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №461/6792/18, виданого Галицьким районним судом м. Львова щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»).
В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 листопада 2018 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. На виконання рішення суду Галицьким районним судом видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (виконавче провадження №65436787). 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року в сумі 345303,26 грн. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення прав вимоги. ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. Заявник стверджує, що станом на день подання заяви до суду, рішення Галицького районного суду м. Львова по справі №461/6792/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь AT «Ідея Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», залишається не виконаним. Відтак, просить заяву задоволити.
Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явилася, однак у заяві просила суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на поштову та електронну адреси сторін, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
Частиною 3 статті 442 ЦПК України передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони. Суд вважає, за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Вивчивши матеріали поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 12 листопада 2018 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року в сумі 156606,75 грн. та судовий збір в розмірі 2349,10 грн. /а.с.37-40/.
17.05.2021 Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №65436787 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається з автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 14.03.2024 виконавче провадження №65436787 є завершеним.
17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /а.с.60-63/.
Згідно п.2.1 договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.2. вказаного договору визначено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17112023 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z20.180.72907 від 20 вересня 2016 року в сумі 345303,26 грн. /а.с.63/.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після закриття виконавчого провадження. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Як було встановлено матеріалами справи, 17.05.2021 Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №65436787 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором, однак станом на 14.03.2024 виконавче провадження №65436787 є завершеним.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 ВП ВС, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 442 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, норми матеріального права, а також висновки Верховного суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Шовкун Н.І. про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, товариство звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на стадії, коли вже виконавче провадження було завершено і підстав для його поновлення заявником не наведено.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 247, 258, 260, 351-355, 442 ЦПК України, суд -
у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Шовкун Н.І. про заміну стягувача у виконавчому провадженні - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Зубачик Н.Б.