Справа № 461/2313/24
Провадження № 1-кс/461/1892/24
21.03.2024 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Російської Федерації, неодруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000017 від 16.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення вступив у попередню змову із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , узгодивши єдиний спільний злочинний план дій, спрямований на вимагання чужого майна, а саме - грошових коштів ОСОБА_10 , поєднаного із погрозами заподіяння шкоди його життю та здоров'ю та спричинення останньому тілесних ушкоджень в умовах воєнного стану.
Так, 12.12.2023 у вечірній час доби, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи біля приміщення гуртожитку Вищого професійного училища № 8 м. Стрия, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, реалізовуючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 , під'їхали за місцем проживання останнього та із застосуванням погроз змусили присісти потерпілого у автомобіль марки «Volvo S90», білого кольору з номерним знаком « НОМЕР_1 », який перебуває в користуванні ОСОБА_7 , та в грубій формі висловили ОСОБА_10 протиправну вимогу про негайну передачу їм грошових коштів в сумі 10000 (десять тисяч) гривень під приводом наявності у останнього боргових зобов'язань, за нібито нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього, в тому числі із застосуванням зброї, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я, після чого за вказівкою останніх пішов до банкомату, який знаходився неподалік та знявши грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) гривень вернувся до вищевказаного автомобіля та за їх вимогою передав вказані грошові кошти ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 , 21.02.2024 приблизно о 21:00 год., перебуваючи біля приміщення гуртожитку Вищого професійного училища № 8 м. Стрия, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою залякування потерпілого та на підтвердження своїх злочинних намірів нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_10 , а саме ОСОБА_4 наніс ОСОБА_10 кулаком лівої руки декілька ударів в область правого вуха, а ОСОБА_8 в цей час наносив хаотичні численні удари по ногах потерпілого, таким чином намагаючись повалити на землю потерпілого, та в грубій формі чинячи психологічний тиск, при цьому зазначаючи, що над ними стоїть дуже вагома людина в злочинному світі, висловили ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів під приводом наявності у останнього боргових зобов'язань, за нібито нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я.
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 , 22.02.2024 приблизно о 15:00 год., перебуваючи біля приміщення ТЦ «Фуршет», що за адресою: АДРЕСА_3 , та в грубій формі чинячи психологічний тиск, висловили ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів під приводом наявності у останнього боргових зобов'язань, за нібито нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я.
В подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 , 23.02.2024 приблизно о 12:00 год., під'їхали на АДРЕСА_4 , де попередньо призначили зустріч ОСОБА_10 та із застосуванням погроз змусили присісти потерпілого у автомобіль марки «Volvo S90», білого кольору з номерним знаком « НОМЕР_1 », який перебуває в користуванні ОСОБА_7 , та чинячи психологічний тиск в грубій формі висловили ОСОБА_10 протиправну вимогу про негайну передачу їм грошових коштів під приводом наявності у останнього боргових зобов'язань, за нібито нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього насильства і з метою залякування потерпілого та на підтвердження своїх злочинних намірів, зачинивши двері вказаного автомобіля із середини, почавши на ньому рух, при цьому зазначивши, що завезуть потерпілого в невідомому напрямку, і все рівно заберіть у потерпілого його майно, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я, після чого за вказівкою останніх зі свого карткового рахунку «ПУМБ» перерахував на картковий рахунок «МоноБанк» № НОМЕР_2 , який перебуває в користуванні ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, після чого за вказівкою останніх, потерпілий разом із ОСОБА_8 пішов за місцем свого проживання, а саме в приміщення гуртожитку Вищого професійного училища № 8 м. Стрия, що за адресою: АДРЕСА_2 , де ще взяв 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень, та разом із ОСОБА_8 вернувся на АДРЕСА_4 , де їх очікували ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та за вказівкою останніх сів у вищевказаний автомобіль та передав за вказівкою ОСОБА_7 дані грошові кошти ОСОБА_8 . В подальшому, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел вищевказані особи висловили вимогу ОСОБА_10 про передачу їм до кінця місяця 3500 (три тисячі п'ятсот гривень), а в наступні 2 місяці по 10000 (десять тисяч) гривень, щомісячно, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я.
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 , 28.02.2024 приблизно о 15:00 год., перебуваючи на АДРЕСА_4 , де попередньо призначили зустріч ОСОБА_10 висловили ОСОБА_10 протиправну вимогу про негайну передачу їм грошових коштів під приводом наявності у останнього боргових зобов'язань, за нібито нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього насильства і з метою залякування потерпілого, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя та здоров'я, отримали від останнього грошові кошти в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень
З метою продовження реалізації спільного злочинного ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та з єдиним спільним попередньо узгодженим злочинним планом, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами ОСОБА_10 під надуманим приводом наявності зазначених вище боргових зобов'язань, за нібито нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , 20.03.2024 приблизно о 14 год. 35 хв. перебуваючи по АДРЕСА_5 , де попередньо призначили зустріч ОСОБА_10 та отримали від останнього попередньо обумовлену грошові кошти у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, після чого протиправна діяльність ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , була припинена правоохоронними органами.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, просив слідчого суддю задовільнити його в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Вказали, що складене стороною обвинувачення повідомлення про підозру є не обґрунтованим. Крім того, слідчий не обґрунтував належним чином кожен із зазначених в клопотанні ризиків з точки зору конкретності та достатності, не навів жодного доказу чому до підозрюваного слід застосувати найсуворіший запобіжний захід. Враховуючи вищенаведене, просили визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який відповідав б матеріальному стану підозрюваного.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000017 від 16.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
21 березня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вимаганні, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_10 ;
- протоколом ідентифікації грошових коштів від 27.02.2024 та 20.03.2024;
- протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколами обшуків від 21.03.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, виїзд на непідконтрольні території у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.
-ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є корисливим, вчинялось в умовах ретельної конспірації та приховування своєї протиправної діяльності, для чого залучалась велика кількість співучасників в тому числі і тих, які на даний час невстановлені. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів та встановлення істини у кримінальному провадженні, відтак незастосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою може призвести до знищення, схову або спотворення речей та документів, речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України), свідки судом ще не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно нього.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:
- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 йому загрожує покарання лише у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення іншого покарання;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;
- відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до наявного в матеріалах клопотання повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто вчиненні у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відтак, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого із погрозою застосування насильства, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а також впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, виникає необхідність у застосуванні стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити повністю.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 18 травня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Повний текст ухвали проголошено 25 березня 2024 року о 16 год. 40 хв.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1