(заочне)
Справа №439/1877/23
Провадження № 2/439/51/24
13 лютого 2024 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів для повнолітньої дитини на час навчання, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_2 , в яких просить суд стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи зі дня подання позовної заяви, та до завершення навчання повнолітньої дитини, а саме: до 28 лютого 2025 року.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Шлюб між її батьками було розірвано за судовим рішенням. Після розірвання шлюбу вона продовжує проживати разом із матір'ю та перебувати на її утриманні.
Позивачка вказує, що вона навчається на першому курсі денної форми навчання за професією секретар керівника, адміністратор, агент з організації туризму у Державному навчальному закладі «Олеський професійний ліцей». Навчальний процес закінчується 28 лютого 2025 року.
Позивачка мотивує, що через навчання на денній формі, вона не може працювати та потребує матеріальної підтримки. У зв'язку із цим, її мати: ОСОБА_3 несе постійні витрати на її навчання та проживання.
Позивачка стверджує, що її батько добровільно не надає матеріальної допомоги на період її навчання, через що вона вимушена звернутися до суду.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
21 листопада 2023 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, надіслати відзив на позовну заяву.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13 серпня 2019 року (а.с. 4).
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 11 січня 2022 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (єдиний унікальний номер справи: 439/1549/21) розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06 лютого 1999 року у Пониковицькій сільській раді Бродівського району Львівської області, актовий запис за № 1 (а.с. 5-6).
ОСОБА_1 навчається на першому курсі денної форми навчання за професією секретар керівника, адміністратор, агент з організації туризму у Державному навчальному закладі «Олеський професійний ліцей». Навчання закінчується 28 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою за № 225 від 21 вересня 2023 року (а.с. 7).
За змістом частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
За правилами імперативного припису статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
-наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
-доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
-інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну повнолітню дитину становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
-1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
-2) продовження ними навчання;
-3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
-4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Всебічно та повно встановивши обставини справи на основі достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів, враховуючи матеріально-побутове становище ОСОБА_1 , беручи до уваги, що матір позивачки у зв'язку із навчанням повнолітньої дитини, постійно несе витрати, зважаючи на неможливість працевлаштування ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням, суд приходить до переконання, що повнолітня ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги.
Водночас, суд вважає, що відповідач: ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу. Обмежень щодо зайняття трудовою діяльністю не має, фізичний стан здоров'я відповідача дозволяє йому здійснювати трудову діяльність.
За таких обставин, врахувавши матеріальне становище сторін, беручи до уваги всебічно та повно встановлені обставини справи, зважаючи на фізичний стан здоров'я відповідача, суд вважає, що для забезпечення необхідних потреб повнолітньої дочки, доцільним буде стягнення аліментів зі відповідача на користь позивачки у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), щомісячно.
Щодо розподілу судового збору.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої чистини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на користь держави, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 199, 200 Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи із 06 жовтня 2023 року, та до завершення навчання повнолітньої дитини, а саме: до 28 лютого 2025 року.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави суму сплаченого судового збору, що становить 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Повне судове рішення складене 13 лютого 2024 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Б.М. Петейчук