Справа № 636/6227/23 Провадження№ 1-кп/636/672/24
25 березня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , в дистанційному режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 12023221240000248 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 24 січня 2023 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року і 6 місяців обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 30 березня 2024 року, однак судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу.
В судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, може незаконно впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, окрім того зазначили, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, проживає з матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має 3 групу інвалідності та потребує догляду, просили суд застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Суд, заслухавши позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду та впливати на свідків.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, пов'язаний з тим що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна є ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вдатися до втечі, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, у ОСОБА_4 відсутні стійкі соціальні зв'язки.
Ризик незаконного впливу на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 фактично проживає в одному населеному пункті ( АДРЕСА_2 ) разом з раніше допитаними свідками, а також має інформацію стосовно їх місця мешкання та постійного місцезнаходження, що дає можливість останньому застосовувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 травня 2024 року включно, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
3 огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого злочину. Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин злочину майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 174460 гривень (2684,00 гривень х 65 = 174460,00 гривень).
Прокурор у підготовчому судовому засіданні також заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.
Захисник та обвинувачений підтримали думку прокурора щодо можливості призначити судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні.
Вказане кримінальне провадження підсудне Чугуївському міському суду Харківської області, обвинувальний акт складено відповідно до положень КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло, відтак суд доходить висновку про можливість призначення судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 176-178, 182-184, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, з 25 березня 2024 року до 24 травня 2024 року включно, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Визначити суму застави у розмірі 174460,00 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень, яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області: р/р UA 208201720355299002000006674; МФО 820172; Код одержувача: 26281249; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківський області; призначення платежу: застава згідно КПК по справі №_________ від __________ (П.І.П.), назва суду.
Після внесення визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1