Справа № 344/5240/24
Провадження № 2-о/344/177/24
про відмову у відкритті провадження
25 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин,-
Адвокат Гурай-Рацун Олена Валентинівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в порядку окремого провадження, вимогами якої просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Положеннями частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 302/991/19 від 15 квітня 2020 року.
Зі змісту заяви слідує, що заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення даного факту заявник пов'язує для оформлення договору дарування квартири і визначення розміру податку від отриманого в дар об'єкту, оскільки прийняття в дар нерухомого майна від членів сім'ї першого ступеня споріднення (в т.ч. батьків), згідно з нормами Податкового кодексу України, обкладається податком за нульовою ставкою, а також того, що батьки заявника є пенсіонерами, а батько - ОСОБА_2 є інвалідом І групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , а заявник є єдиною особою, яка здійснює догляд за батьками, а тому не підлягає призову під час мобілізації відповідно до положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку», для чого також потрібно підтвердити факт родинних відносин заявника з його батьками.
Так, родинні відносини (споріднення) - це кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 23 Постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За таких обставин у порядку окремого провадження може бути встановлений лише певний факт, не пов'язаний із визнанням будь-якого права, а із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити, роз'яснивши заявнику його право звернутися до суду у порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
За таких обставин, у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 11, 15, 16, 258, 260, 293, 315 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту родинних відносин.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду у порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Антоняк Т.М.