Єдиний унікальний номер (справа №) 216/632/24
Номер провадження у суді 1-кс/216/661/24
21 березня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024041230000202 від 26.01.2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Зелена Балка, Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який має двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за матеріалами клопотання фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно характеристики проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,
підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
21 березня 2024 року до Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначення розміру застави.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230000202 від 26.01.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022 по теперішній час у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 введено воєнний стан, який в наступному був неодноразово продовжений окремими Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", які були затверджені Законами України, в тому числі останній раз законом № 3429-IX від 08.11.2023 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023 від 16.11.2023 з 05 години 30 хвилин 15 листопада 2023 строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року).
Так, ОСОБА_5 25 січня 2024 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення нападу з метою незаконного заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, переслідуючи корисливу мету збагатитись, прийшов до приміщення цілодобової шиномонтажної станції розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , де знаходився на зміні потерпілий ОСОБА_9 та вчинив напад на потерпілого ОСОБА_9 за наступних обставин.
Після того, як потерпілий ОСОБА_9 відкрив двері шиномонтажної станції ОСОБА_5 діючи умисно, на досягнення єдиного злочинного результату, а саме заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, підійшовши до потерпілого ОСОБА_9 тримаючи у лівій руці предмет - палицю (схожу на ніжку від стільця-знаряддя вчинення злочину), що останній приніс з собою впевнившись у тому, що в приміщенні шиномонтажу перебуває лише один працівник - ОСОБА_9 та у відсутності ймовірних свідків-очевидців, ОСОБА_5 вчинив напад на працівника шиномонтажу ОСОБА_9 , 1988 р.н., застосувавши насилля, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні серії ударів палкою в область голови, лівої руки. В свою чергу потерпілий ОСОБА_9 , намагаючись чинити опір злочинним діям ОСОБА_5 , намагався захищатись від нанесення ударів та забрав палицю у останнього, проте ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном та бажаючи настання злочинних наслідків, діючи із корисних намірів, схопив сокиру, яка зберігалась біля входу у складське приміщення шиномонтажу, тупою стороною якої продовжив нанесення ударів в область лівої ноги та по тулубу потерпілого ОСОБА_9 , чим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому тім'яної кістки, струсу головного мозку, закритого перелому нижньої третини лівого стегна, закритого перелому кісток нижньої третини лівого передпліччя, множинних забоїв та саден спини, верхніх та нижніх кінцівок. Продовжуючи в подальшому свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, скориставшись вже безпорадним станом потерпілого ОСОБА_9 та ігноруючи крики останнього про медичну допомогу, ОСОБА_5 , відкрито заволоділа належним потерпілому ОСОБА_9 мобільним терміналом "HUAWEI P46 LITE", задній корпус зеленого кольору, який зберігався в чохлі чорного кольору з сім-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , після чого з викраденим майном та знаряддями вчинення злочину (палицею, сокирою) з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження, які за своїм характером за ознакою небезпеки для життя та здоров'я в момент спричинення можуть бути віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень та матеріальна шкода на загальну суму 4000 грн.
27.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
28.01.2024 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.03.2024 включно.
20.03.2024 постановою керівника Криворізької центральної окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.04.2024.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалась на обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_5 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
На момент звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою немає ніяких підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 , так як ризики, які були заявлені раніше, на даний час не зменшилися.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного має бути продовжений найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Органом досудового розслідування досліджувалося питання щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням останнього під вартою, про те, враховуючи встановлені обставини та ризики які існують на даний час, приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу стосовно підозрюваної, окрім як тримання під вартою.
Інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, на даний час не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу свою позицію не висловив, зазначивши, що не бачить сенсу.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 за узгодженою із ОСОБА_5 позицією, проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного. Послалась на необґрунтованість підозри в частині кваліфікації дій підозрюваного. Також сторона захисту посилалась на недоведеність та необґрунтованість ризиків, на які вказує сторона обвинувачення. Так, на думку захисника, ризики носять теоретичний характер, підозрюваний не намагався переховуватися від слідства та впливати на свідків, має міцні соціальні зв'язки зокрема з матір'ю, з якою проживає та з дітьми, з якими спілкується.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для продовження строку тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
3.2 Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема протоколом огляду місця події від 25.01.2024; протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 26.01.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 26.01.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 від 26.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.01.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.01.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.01.2024.протоколо проведення слідчого експеременту з підозрюваним ОСОБА_5 від 27.01.2024р. та протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.3. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, підозрюваний не одружений, має двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), однак разом з ними не проживає, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, однак проживає не за місцем реєстрації, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та реальність спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.3.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя вважає, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані, місце мешкання свідків та потерпілого (які надали показання відносно ОСОБА_5 ), що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України
3.3.3. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки ОСОБА_5 , на даний час, є не судимим у відповідності до ст. 89 КК України.
3.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв'язки підозрюваного на території України - не одружений, має двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), однак разом з ними не проживає, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, однак проживає не за місцем реєстрації.
- за станом здоров'я ОСОБА_5 є ВІЛ інфікованим, разом з тим, слідчий суддя не вважає це обставиною, що може ускладнити виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідне лікування може бути надано ОСОБА_5 у «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
3.5. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На даний час з метою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дії.
Так, станом на теперішній час підозрюваному ОСОБА_5 26.02.2024 року слідчим була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, яка наразі ще не проведена, відповідний висновок щодо психічного стану підозрюваного не отримано та не долучено до матеріалів кримінального провадження. Вказана постанова перебуває на виконанні Дніпровської філії відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «Інститут психіатрії (строк виконання на даний час стоїть 01 квітня 2024 року). Висновок щодо психічного стану підозрюваного буде мати свій безпосередній процесуальний вплив на порядок проведення та закінчення досудового розслідування.
05.02.2024 року по кримінальному провадженню призначено ряд експертиз відносно вилучених в ході огляду місця події від 25 січня 2024 року об'єктів, а саме: судова-медична експертиза по речах потерпілого, з метою встановлення крові людини та групової належності; судова -медична експертиза по змивах вилучених в приміщені шиномонтажної станції розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , з метою встановлення крові людини та групової належності; судова -медична експертиза по змивах вилучених з ручки вхідних дверей приміщення шиномонтажної станції розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , з метою встановлення крові людини та групової належності; на даний час вказані судово-медичні постанови перебувають на виконані в КЗ «Дніпровське обласне Бюро СМЕ» ДОР.
Крім цього, станом на теперішній час у кримінальному провадженні є необхідним проведення судово-медичної експертизи та встановлення ступеню та характеру тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_9 , який 12.03.2024 завершив в КП «Криворізька міська Лікарня №1» КМР лікування травм, які йому були спричинені підозрюваним ОСОБА_5 . Висновок вказаної експертизи має суттєве значення для процесуального розуміння події кримінального правопорушення, яка є предметом досудового розслідування в розрізі доказового матеріалу та правильної кваліфікації злочинної поведінки підозрюваного.
Також на даний час на виконані операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ» та ТОВ «Лайфселл» перебувають ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19.02.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів, які є в розпорядженні вказаних операторів мобільного зв'язку з метою встановлення місцезнаходження мобільного телефону потерпілого ОСОБА_9 , (необхідно оголосити вищевказану ухвалу володільцю документів, здійснити виїмку запитуваної інформації та надати доручення УОТЗ ГУНП в Дніпропетровській області щодо аналізу витребуваної інформації, складання відповідної аналітичної довідки, зміст якої має суттєве значення для даного кримінального провадження).
Для проведення та завершення процесуальних дій у вказаному провадженні необхідний додатковий строк 1 місяць.
Результати проведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій матимуть важливе значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень, визначення відповідної кваліфікації дій підозрюваного та подальшої зміни раніше повідомленої підозри, а також складання обвинувального акта.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до слідчого судді письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 25.04.2024.
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Слідчий суддя, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованих діянь, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки прокурором доведено, що зазначені обставини на цьому етапі кримінального провадження виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 177, 178, 184, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на 36 (тридцять шість) днів до 25.04.2024 року включно.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про перебування останнього під вартою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 25.04.2024 року включно.
Повний текст ухвали складено та оголошено 25.03.2024 о 16:30 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1