Справа № 206/680/24
Провадження № 6/206/35/24
22 березня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Сухорукова А.О.,
секретаря судового засідання Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа,
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни знаходиться виконавче провадження №71862758 з примусового виконання виконавчого листа № 206/732/22, виданого 14.04.2023 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 6724849,10 грн. 22.05.2023 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження №71862758, яку рекомендованим листом направлено боржнику для виконання, стягувачу для відома. В рамках здійснення виконавчого провадження, з метою встановлення майнового стану боржника, направлено запити. Також, винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ для виконання та постанову про арешт майна боржника, яку направлено Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області для виконання, Також, неодноразово боржнику направлялися виклики щодо необхідності з'явитися до приватного виконавця, але боржник не з'явився. Вжитими приватним виконавцем заходами, встановлено, що кошти на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувача - недостатньо. Боржник офіційно не працює, заборгованість за рішенням суду не сплачує. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником нерухоме майно станом на поточну дату не зареєстровано. З метою перевірки майнового стану боржника, 11.12.2023 року приватним виконавцем здійснено виїзд за місцем мешкання боржника, але перевірити майновий стан не було можливості, оскільки двері ніхто не відчинив. Згідно відповіді МВС, за боржником транспортні засоби не зареєстровано. Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду. З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник всю суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчинив, що вказує на ухилення від виконання рішення суду. Приватний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до погашення заборгованості за виконавчим документом (а.с. 1а-6).
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна до суду не з'явилась, однак у своєму поданні зазначила, що просить розглянути справу без її участі.
Від стягувача ОСОБА_2 до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява, в якій вона просить суд проводити судові засідання без її участі та задовольнити подання приватного виконавця (а.с. 45-46).
Боржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Захарчук Наталя Володимирівна у судове засідання не з'явились з невідомих причин. Про розгляд справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання боржника про ознайомлення з матеріалами справи. Згідно відмітки ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 20.03.2024 року (а.с. 56).
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Розглянувши подання, дослідивши долучені до нього документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа №206/732/22, виданого 14 квітня 2023 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 25 вересня 2011 року в сумі 6724849 (шість мільйонів сімсот двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 10 коп., що складається з 2451811,10 грн. - основної заборгованості та 4273038,00 грн. - процентів (а.с. 9-10).
22.05.2023 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни надійшла заява ОСОБА_2 за Вх. №2316 про примусове виконання рішення за виконавчим листом №206/732/22, виданого 27.02.2023 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 7-8).
22.05.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71862758 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 25 вересня 2011 року в сумі 6724849 (шість мільйонів сімсот двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 10 коп., що складається з 2451811,10 грн. - основної заборгованості та 4273038,00 грн. - процентів. Постанова направлена для відома та виконання стягувачу ОСОБА_2 та боржнику ОСОБА_1 23.05.2023 року за Вих. № 13832 (а.с. 11-17).
В рамках виконавчого провадження, приватним виконавцем вчинено ряд дій, для примусового виконання рішення суду, зокрема направлено запити до Державної фіскальної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 18-21, 30-33).
30.05.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №71862758 (а.с. 23-29).
30.05.2023 року та 12.12.2023 року на адресу боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем Русецькою Оксаною Олександрівною направлено виклик із зобов'язанням боржнику з'явитися до виконавця (а.с. 22, 34-35).
Відповідно до акту від 11.12.2023 року, приватним виконавцем здійснено виїзд за місцем мешкання боржника, але перевірити майновий стан не було можливості, оскільки двері ніхто не відчинив (а.с. 36).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 361030695 від 05.01.2024 року зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності не має (а.с. 37).
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ст. 10 ЦПК України, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчинити виконавчі дії.
Відповідно до вимог частини першої статті 28 Закону 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи приватним виконавцем направлялись на адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) документи виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Приватним виконавцем вжито заходи щодо встановлення місця знаходження боржника (запити до ДФС щодо наявних рахунків, запит до Міністерства внутрішнії справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, запит до Державної податкової служби України про джерела доходів боржника та інші). Однак позитивних відповідей на вказані запити не надійшло.
Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався.
Приватним виконавцем вжито заходів для встановлення фактичного місця проживання боржника, які не принесли результату.
З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з даним поданням, з боржника на користь стягувача стягнень не було жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання боржник не вчинив, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не звертався, про зміну адреси не повідомляв.
Згідно із ч. 2 органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно до роз'яснень Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 року № 25-32/463, наявність зобов'язань, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Такі обмеження права громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідною забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Суд погоджується, що приватним виконавцем здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте виконання рішення унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог приватного виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання рішення.
Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Оскільки під час розгляду даного подання судом встановлено, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду до даного часу боржником не виконується, суд доходить висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 78, 89, 377-1, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до погашення заборгованості за виконавчим листом № 206/732/22, виданим 14 квітня 2023 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська (виконавче провадження № 71862758).
Виконання тимчасового обмеження доручити Державній прикордонній службі України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О.Сухоруков