Справа № 214/889/24
2/214/2084/24
Іменем України
25 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ковтун Н.Г.
за участю секретаря - Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/889/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
29 січня 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 58819,93 грн, а також понесені судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.09.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 491034034 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 41702,22 грн строк кредиту 60 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 32%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про елеронну комерцію». Позивач виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 41702,22 грн, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становить 58819,93 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 41702,22 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 17117,71 грн.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором відповідач. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 07.09.2020 року № 491034034, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.12.2021 рок обліковується заборгованість в розмірі 58819,93 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 41702,22 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 17117,71 грн.
Враховуючи, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість відповідачем за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, тому ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулися з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останній був наданий строк для подання відзиву на позов. Відповідач надала суду відзив на позов в якому вказала, що заперечує проти позовної заяви з тих підстав, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за договором №491034034 від 07.09.2020, а саме, не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками. Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами договору, позивач не представив. Окрім того, відповідач вважає, що провадження у справі про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, має бути завершене у зв?язку зі сплавом строків позовної давності.
Представник позивача скористався правом на подання відповіді на позовну заяву, в якій зазначено, щодо твердження відповідача про необґрунтованість позовних вимог через відсутність виписок по рахунку (первинної бухгалтерії), незгоду із наданим розрахунком, оскільки такий розрахунок виконувався працівником позивача. Посилається на те, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України. Позивачем у відповідності до умов кредитного договору разом із позовною заявою надано детальний розрахунок заборгованості відповідача як це передбачено нормами процесуального права. Отже, доводи позивача про необґрунтованість позовних вимог через відсутність виписок по рахунку (первинної бухгалтерії), незгоду із наданим розрахунком, оскільки такий розрахунок виконувався працівником позивача є необґрунтованими та безпідставними. Щодо посилання відповідача на пропущення строку позовної давності, вказує наступне. Так сам кредитний договір був укладений 07.09.2020 строком на п'ять років (60 місяців). Статтею 257 ЦК України чітко перебачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.. Продовжується на строк дії карантину з 12.03.2020 по 01.07.2023. Таким чином, враховуючи дату виникнення правовідносин між вдповідачем та первісним кредитором, вимоги ст. 257 ЦК України, п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України з урахуванням роз'яснень Верховного Суду, які викладені у Постанові від 07.09.20222 по справі №679/1136/21 посилання відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь-якої вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованими.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 07.09.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491034034. Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 41702,22 грн, процентна ставка 32,00 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 08.09.2025.
Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропоновано врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.ua.
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 491034034 від 07.09.2020.
Також з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту - 41702,22 грн, строк кредитування - 60 міс., процентну ставку - 32,00 %, а також неустойку (штраф) у розмірі 100,00 грн за кожне прострочення платежу від 1 до 4 днів та 300,00 грн за кожне прострочення платежу, яке триває 5 і більше днів.
20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Згідно додатку № 1-1 до договору про відступлення права вимоги від 20.12.2021 відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 491034034 від 07.09.2020, що був укладений між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 491034034 від 07.09.2020.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати коштів в обумовлений договором строк у рахунок погашення боргу за кредитним договором та сплати інших платежів станом на 20.12.2021 за нею рахується заборгованість на загальну суму 58819,93 грн, яка складається з: 41702,22 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17117,71 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, що підтверджується випискою по особовим рахункам, розрахунком заборгованості (а.с.14-21,22).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
На порушення умов вказаного договору в частині сплати відсотків та основного боргу відповідачем систематично порушувався графік погашення кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов'язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконала, протягом дії договору не сплачувала кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" у повному обсязі.
Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
За загальним правилом згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, зазначеними нормами закону початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. У зв'язку з цим початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусово-судовому порядку.
У відзиві відповідач просить застосувати строк позовної давності.
Даючи оцінку доводам відповідача в цій частині суд виходить з наступного.
Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З 12.03.2020 на усій території України був встановлений карантин, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Виходячи із приписів п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності продовжені на період дії карантину та воєнного стану.
Як видно з розрахунку заборгованості, поданого позивачем, відповідачка станом на 20.12.2021 має заборгованість в загальному розмірі 58819,93 грн (а.с.22).
Таким чином, на час подання до суду позову за позовними вимогами позовна давність не сплинула.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Окрім того, суд зауважує, що видача кредитних коштів відповідачу підтверджується випискою по особовим рахункам, яка є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як він є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність, а тому може бути належним та допустимим доказом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором №491034034 від 07.09.2020 за тілом кредиту у розмірі 41702,22 грн, оскільки умовами договору підтверджено надання відповідачу кредиту, та стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 17117,71 грн. згідно умов договору.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп, відповідно до Закону України «Про судовий збір"».
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 3028 грн. 00 коп.
Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору про надання юридичних послуг від 02.10.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ТОВ «Перший інвестиційний клуб», копію додаткового договору № 2 до договору №02/10-23, який укладений 03.01.2024, за змістом якого сторони погодили, що сума витрат, за надання послуг по справі за позовом до ОСОБА_1 становить 7100 грн, копію акт №2 приймання-передачі виконаних робіт від 03.01.2024 щодо передачі-прийняття юридичних послуг на суму 7100 грн, а також копія платіжної інструкції від 04.01.2024 про перерахування ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ТОВ «Перший інвестиційний клуб» 7100 грн, як оплату по договору про надання юридичних послуг.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує обсяг матеріалів справи, складність, обсяг та характер наданої допомоги, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 7100,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 263-268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 58819 (п?ятдесят вісім тисяч вісімсот дев?ятнадцять) гривень 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела,буд.4, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Ковтун