Справа № 203/829/24
1-кс/0203/1156/2024
25 березня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42024040000000021, -
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання слідчого, заявлене у рамках кримінального провадження №42024040000000021, про накладення арешту на транспортний засіб, що належить підозрюваному ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.171 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи поставлені в клопотанні питання, для запобігання ризикам можливого відчуження майна на користь третіх осіб та забезпечення можливого арешту майна, слідчий суддя у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України вважає за необхідне провести його розгляд без повідомлення підозрюваного, як власника майна та його захисника.
Також з огляду на положення ч.1 ст.171 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути останнє за відсутності слідчого.
Перевіривши викладені в клопотанні доводи та надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу (ч.7 ст.170 КПК України).
Згідно ч.ч.10,11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Під час розгляду клопотання встановлено та вбачається з долучених до нього матеріалів, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024040000000021 від 09.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 14.02.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки санкція ч.3 ст.368 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 , передбачає додаткове покаранння у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених ч.1, п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підозрюваного.
Факт належності вказаного в клопотанні транспортного засобу на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 підтверджується долученою до клопотання реєстраційної карткою.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на належний підозрюваному транспортний засіб із забороною відчуження та розпорядження останнім (в межах заявленого слідчим клопотання).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на належний підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності транспортний засіб - автомобіль Skoda Rapid, білого кольору, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 , із забороною відчжуення та розпорядження останнім.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1