Справа № 203/1296/24
Провадження № 1-кс/0203/1061/2024
15 березня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньою спеціальною освітою, одруженого: дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за мобілізацією, в посаді солдата роти резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62023170030001452 від 15.09.2023 року,
14.03.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення застави.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчих Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження №62023170030001452 від 15.09.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Як пояснив слідчий, з 30 травня 2023 солдат ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується поблизу АДРЕСА_2 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), без поважних причин, в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 13.03.2024 року.
13.03.2024 року о 14:10 год солдата ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.03.2024 року старшому солдату ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
У клопотанні слідчий зазначив, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, викладені в описовій частині клопотання, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Також слідчий зазначив, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки вони не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру суспільного інтересу, що превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З огляду на викладене вище, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14.03.2024 року, судову справу №203/1296/24, провадження №1-кс/0203/106/2024, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана судді канцелярією суду - 14.03.2024 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене на 10:00 годину 15.03.2024 року.
Ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання від 15.03.2024 року було дозволено прокурору брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні прокурор, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повністю підтримав вимоги клопотання та просив суд його задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти без визначення застави строком на 60 днів, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це зазначено вище. Крім того, прокурор наголосив на тому, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України є обґрунтованою та наявні ризики, визначені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Також прокурор пояснив, що підозрюваний може здійснити вплив на свідків, він кілька місяців тому був доставлений до ДБР, проте потім зник, не виходив на зв'язок. Тому згодом був затриманий. Прокурор вказав і на те, що у постанові слідчого про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 13.03.2024 року слідчим було допущено технічну описку і зазначено у резолютивній частині постанови неправильне прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного « ОСОБА_8 » замість правильного « ОСОБА_4 », просив суд врахувати це.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та недоведеності ризиків. Також захисних зазначила, що підозрюваний не переховувався, а проживав у себе вдома, у розшук оголошений не був, тому причин для затримання не було. На думку захисника, затримання підозрюваного було незаконним, підозрюваний не переховувався, фактично його затримали за місцем проживання, а у протоколі вказали про те, що його затримали у приміщенні ДБР.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника та зазначив, що у нього є дружина, на утриманні малолітніх дітей немає, а дитину, вказану у його паспорті, він не знає. Крім цього, він зазначив, що мешкає у м. Харків, де і був затриманий за місцем свого проживання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170030001452 від 15.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого від 13.03.2024 року було перекваліфіковано дії військовослужбовця ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62023170030001452 від 15.09.2023 року з ч. 5 ст. 407 КК України на ч. 4 ст. 408 КК України.
За відомостями з Витягу з ЄРДР, до ТУ ДБР у м. Полтаві надійшло повідомлення військової частини НОМЕР_1 про те, що 30.05.2023 року солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на посаді солдата резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив місце несення служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин в умовах військового стану.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_2 від 15.04.2023 року № 107, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву 64 запасної роти, зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_2 від 30.05.2023 року №156, з 30.05.2023 року солдат ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину, виплату грошового забезпечення призупинено з 30.05.2023 року та знято з усіх видів забезпечення з 30.05.2023 року, а з 31.05.2023 року знято з котлового забезпечення.
13.03.2024 року о 14:10 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, захисник ОСОБА_5
13.03.2024 року о 17:00 год. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, захисник ОСОБА_5
13.05.2024 року о 17:05 год. ОСОБА_4 було вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У ході судового засідання судом безпосередньо були досліджені інші письмові докази: акт службового розслідування, витяги із наказів, протоколи допитів свідків, медична документація, відповіді на запити слідчого.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 години 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан, який згодом було продовжено.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 408 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду клопотання обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України.
Встановлені у ході судового засідання обставини кримінального провадження, дають слідчому судді підстави для висновку, що підозрюваного ОСОБА_4 було затримано в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України, йому роз'яснені права затриманого в порядку ст. 42 КПК України, вручене повідомлення про підозру уповноваженою особою - слідчим ОСОБА_6 , забезпечена участь захисника, у зв'язку із чим, факту незаконного затримання підозрюваного судом не встановлено.
При цьому суд враховує те, що сторона захисту ознайомилась з протоколом затримання та підписала його без зауважень. Слідчий невідкладно у встановлений КПК України строк ініціював питання щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто органом досудового розслідування не було допущено невиправданого затримання особи та її утримання без ухвали слідчого судді.
Тому твердження захисника щодо незаконного затримання не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри та недоведеності ризиків, слідчий суддя вважає недоведеними та безпідставними, оскільки сукупність встановлених обставин та матеріалів кримінального провадження вказують на протилежне. Крім того, сторона захисту не спростувала доводи сторони обвинувачення разом з доказами, наданими суду на їх підтвердження.
Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на те, що підозрюваний обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, характер кримінального правопорушення, те, що підозрюваному відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрюваний особисто з ними знайомий та усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків, з якими він проходить військову службу, а також те, що підозрюваний самовільно залишив службу без поважних причин з 30.05.2023 року, не виявляв бажання повернутися на місце військової служби та продовжувати її до 13.03.2024 року, коли був затриманий.
З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, суд беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 408 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахування попередньої поведінки підозрюваного; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими підозрюваний проходить військову службу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Також при обранні запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, те, що підозрюваний не має протипоказань до утримання під вартою, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, проте переховувався від органу досудового розслідування та суду, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, бере до уваги вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, за якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, та обставини, підстави, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України. Також суд враховує те, що стороною обвинувачення доведені підстави неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Проте ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 408 КК України.
Водночас слідчий суддя враховує те, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено право слідчого судді не визначати заставу та підстави, обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України в контексті особи підозрюваного та обставин кримінального правопорушення, з огляду на що бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, за якою автоматична відмова у застосуванні застави є несумісною із вимогами п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.104-105 рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyan v. Armenia»).
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 року, суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою. У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн, та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, злочин, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 333080,00 грн, буде достатньою для внесення в якості застави.
При цьому на підставі пунктів 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) 3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя доходить висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62023170030001452 від 15.09.2023 року, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, тобто з 13.03.2024 року до 11.05.2024 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 333080,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком на два місяці з дня внесення застави такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з місця постійної дислокації Військової частини, в якій проходить службу підозрюваний або із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 11.05.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 18.03.2024 року о 17 годині 55 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1