Справа № 203/721/24
Провадження № 2/0203/727/2024
21 березня 2024 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
08.02.2024 року через систему «Електронний суд» до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 року, цивільну справу №203/721/24, провадження №2/0203/727/2024, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 09.02.2024 року.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України (info@mlsp.gov.ua) інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Маріуполь Донецької області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 .
14.03.2024 року (передано судді - 18.03.2024 року) з Міністерства соціальної політики України до суду надійшла інформація, що станом на 05.03.2024 року в ЄІБД ВПО відсутня інформація щодо відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді № 499881 від 20.03.2024 року, з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 18.08.1981 року.
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.
Водночас, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», частиною першою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому місце розгляду справи судом визначається відповідно до вимог закону, зокрема, статей 107 - 114, 251, 257, 260, 269, 287, 291, 323, 363, 389-1, 389-7, 392, 400 ЦПК. Встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи (стаття 121 ЦПК) і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Так, до позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію про сплату судового збору № 0.0.3441670035.1 від 29.01.2024 року на суму 968,96грн.
Разом з тим, відповідно до акту Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2024 року, при проведенні реєстрації в КП «Д-3» платіжної інструкції про сплату судового збору № 0.0.3441670035.1 від 29.01.2024 року на суму 968,96грн, було виявлено, що дана платіжна інструкція вже зареєстрована в обліково-статистичній картці по справі № 203/504/24 (провадження № 2/0203/671/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою судді Казака С.Ю. від 31.01.2024 року позовну заяву було повернуто позивачці для подачі до Верховного Суду для визначення підсудності.
Отже, до позовної заяви позивачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачем усунути шляхом надання суду:
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 968,96грн.
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва