490/1772/24 25.03.2024
нп 1-кс/490/1146/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1772/24
21 березня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шевченкове, Жовтневого району, Миколаївської області, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за наступних обставин.
Так, у липні 2022 року (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), громадянка України ОСОБА_7 , маючи досвід роботи в сфері бюджету та фінансів (на момент повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну займала посаду керівника Центру економіко-правових досліджень та консультацій Херсонської торгово-промислової палати), будучи проросійські налаштованою, в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон Херсонської області, на підставі поданої власноруч заяви була призначена на керівну посаду в окупаційному органі влади «ВГА города Херсона», а саме - так званим «заместителем главы ВГА города Херсона по экономике и финансам», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Водночас, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи уникнути за це кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 , дотримуючись заходів конспірації, обрала собі псевдонім « ОСОБА_8 », який використовувала під час виконання покладених на неї повноважень на посаді «заместителяглавы ВГА города Херсона по экономике и финансам» в окупаційному органі влади держави-агресора.
Так, у липні 2022 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, але не раніше 05.07.2022) ОСОБА_7 , виконуючи вказівки керівництва окупаційного органу влади «ВГА города Херсона» щодо комплектування відділів з економіки та фінансів, переслідуючи свої особисті амбіції з метою кар'єрного росту в окупаційному органі влади, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, попередньо домовившись з іншою особою, яка на момент повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну займала посаду заступника директора Департаменту бюджету і фінансів Херсонської міської ради та мала авторитет серед своїх підлеглих (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження і направлено з обвинувальним актом до суду), зустрілась у приміщенні підприємства «Алматея», за адресою: АДРЕСА_2 , з працівниками Департаменту бюджету і фінансів Херсонської міської ради, та запропонувала їм продовжити роботу на аналогічних посадах, але вже в окупаційному органі влади, таким чином, укомплектувавши та організувавши роботу окупаційної адміністрації.
Крім того встановлено, що продовжуючи свою злочинну діяльність на посаді так званого «замести теля главы ВГА города Херсона по экономике и финансам», ОСОБА_7 у період з липня по листопад 2022 року виконувала наступні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції: організувала набір співробітників до окупаційного органу влади - «департаментабюджета и финансов», «департамента экономического развития» «ВГА города Херсона» та здійснювала контроль за їх роботою;розглядала та задовольняла проекти бюджетів, фінансування та документів бухгалтерського обліку;організовувала так звану роботу з соціально-економічного розвитку м. Херсон, у тому числі щодо передачі в управління «бесхозных объектов права частной собственности, расположенных на территории города Херсона»;у разі відсутності «начальника управления правового обеспечения ВГА города Херсона», виконувала його обов'язки.
Встановлено, що у листопаді 2022 року після звільнення м. Херсон Збройними Силами України, утворений окупаційною владою «ВГА города Херсон» був переміщений на тимчасово окуповану територію Херсонської області - в м. Генічеськ, де продовжив свою незаконну діяльність.
У свою чергу ОСОБА_7 також переїхала до м. Генічеськ, де продовжила виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на посаді «замести теля главы ВГА города Херсона по экономике и финансам» з метою реалізації рішень та дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації, спрямованих на створення позитивного іміджу окупаційної влади на тимчасово окупованій території Херсонської області та реалізації її політики.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
07.03.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Посилаючись на те, що санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, наразі місце знаходження підозрюваної ОСОБА_7 відповідно до оперативної інформації є тимчасово окупована територія Херсонської області, враховуючи, що ОСОБА_7 є громадянкою України, має діючий паспорт громадянина України для виїзду закордон, що надає їй можливість виїхати як до держави-агресора, та і в іншу країну Європи та світу під виглядом біженки від бойових дій в Україні , остання з метою уникнення кримінальної відповідальності,може знищити, сховати або спотворити будь-які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які знаходяться в тому числі у свідків, які не допитані, але які зможуть підтвердити злочинну діяльність ОСОБА_7 , крмі того ОСОБА_7 ,будучи обізнаною щодо місця проживання свідків у провадженні, які ще не встановлені, в тому числі тих свідків, які встановлені, остання може самостійно або через інших осіб здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, крім того на даний час підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області у м. Генічеськ, де знаходиться утворений окупаційною владою «ВГА города Херсон» після деокупації м. Херсон, що надає їй можливість продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на необізнаність підозрюваної щодо викликів.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
07.03.2024 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, про що у загально державному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрювана ОСОБА_7 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 11, 12, 13 березня 2024 року до слідчого не з'явилася, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваної ОСОБА_7 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 14.03.2024 р. ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_7 у жовтні-листопаді 2022 року, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, виїхала на тимчасову окуповану територію Херсонської області, до м. Генічеськ, куди евакуювався окупаційний орган влади «ВГА города Херсона», де перебуває по теперішній час.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №22024230000000031 від 15.01.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, триває.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 особисто вручено не було, оскільки остання перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
На виклики слідчого підозрювана не з'явилася, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про її ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується даними: рапорту про виявлення кримінального правопорушення №6/131-3705ВС від 08.11.2023; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2023; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 03.07.2023; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 05.07.2023; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 06.07.2023; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 18.07.2023; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_11 від 18.07.2023; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_12 від 05.07.2023; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_13 від 06.07.2023; протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій за №71/22/1/126-1067т від 04.10.2023.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність даних для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрювана ОСОБА_7 , яка маючи зареєстроване місце проживання виїхала на непідконтрольну Україні територію, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, з метою уникнення кримінальної відповідальності,може знищити, сховати або спотворити будь-які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які знаходяться в тому числі у свідків, які не допитані, але які зможуть підтвердити злочинну діяльність ОСОБА_7 , вчинила злочин проти основ національної безпеки України, будучи обізнаною щодо місця проживання свідків у провадженні, які ще не встановлені, в тому числі тих свідків, які встановлені, остання може самостійно або через інших осіб здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, крім того перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії проти України та ведення бойових дій, може продовжувати колабораційну діяльність, умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації державі-агресора тобто продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється, вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України.
Підозрювана ОСОБА_7 неодноразово не з'являлася за викликами до слідчого.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваній ОСОБА_7 , відносно якої необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1