нп 2/490/1364/2024 Справа № 490/12473/23
Центральний районний суд м. Миколаєва
21 березня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості у розмірі 11 445,82 грн, мотивуючи тим, що 13.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 13.02.2020 року, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в розмірі до 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідачка взятих на себе зобов'язань по договору не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавала, на прохання позивача погасити заборгованість не реагувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 07.11.2023 року становить 11445,82 грн, що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), з врахуванням нарахованої неустойки, відповідно до Тарифів.
Відповідно до ст.ст. 1054, 1048, 1049 ЦК України позивач просить стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.02.2020 року в сумі 11445,82 грн, а також сплачений судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Після виконання приписів ст.ст. 27, 187 ЦПК України, ухвалою судді від 29.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано АТ «Універсал Банк» надати виписку з особового рахунку боржника ОСОБА_1 .
Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації.
04.01.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.
Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
Відповідачка установлений судом строк відзив не подала, клопотання та заяви по суті спору від неї до суду не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
13.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». Відповідно до анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, ОСОБА_1 просить позивача відкрити на її ім'я поточний рахунок в гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку. Вказана анкета містить фотокопії паспорту позичальника, а також підтвердження того, що позичальник (відповідачка по справі) обізнана з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 04.01.2024 року про розмір встановленого кредитного ліміту, а також виписки по картковому рахунку відповідачки, в період з 14.12.2020 року по 15.07.2021 року сума наданого кредитного ліміту збільшилася до 50 000,00 грн.
В АТ "Універсал Банк" доступна послуга "Мonobank", в рамках якої відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Мonobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Мonobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Згідно змісту анкети-заяви договору про надання банківських послуг відповідачка просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Проставлянням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою вона: підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу. Вона погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтверджує, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірник у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Крім того, вона беззастережно погоджується, з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Зі змістом інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національні та іноземній валютах ознайомлена, вимоги цієї інструкції для неї є обов'язкові. Їй відомо, що вказаний в цій анкеті-заяві поточний рахунок, забороняється використовувати для здійснення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Підтверджує і засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані нею банку, в тому числі через мобільний додаток, є повною і достатньою у всіх відношеннях, і вона зобов'язується повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 3 банківські дні від настання таких змін. Просить вважати зразок її власноручного підпису або його аналогу (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом її власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Підтверджує те, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису. Надає згоду та доручає АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків відкритих у АТ "Універсал Банк" без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та АТ "Універсал Банк".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано суду витяг з умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, затверджені рішенням Правління АТ "Універсал Банк" протокол № 46 від 27.11.2021 року.
В розділі І умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів визначено, що договір про надання банківських послуг "monobank" (або договір) - це укладений між банком та клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, анкети-заяви до договору про надання банківських послуг "monobank", паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та тарифів.
Кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на термін, обумовлений в договорі, на умовах платності і зворотності. До кредиту відносяться в тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту на погашення заборгованості зі сплати мінімального обов'язкового платежу, відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно тарифів.
У відповідності до п. 2.1 розділу 2 умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки, зазначається у анкеті-заяві Обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки, що відкривається відповідно до умов договору, встановлюється за дебетово-кредитною схемою. Розрахунково-касове обслуговування клієнта за договором здійснюється з використанням розрахункових документів, а саме: платіжного доручення та меморіального ордера, що передбачені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правовими актами Національного банку України.
В п. 2.4. розділу 2 умов і правил визначено, що своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Згідно із загальними положеннями Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», доступних за осиланням: https://www.monobank.ua/terms?&file=umovy-2019-01-11.pdf, кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, наданих Банком клієнту на термін, обумовлений в договорі, на умовах платності і зворотності. До кредиту відносяться в тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати мінімального обов'язкового платежу, відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно тарифу.
Пунктом 2.5 розділу «Основні положення» визначено, що укладаючи договір клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.
Указаними Умовами передбачені права та обов'язки сторін, порядок здійснення дистанційного обслуговування, використання електронного цифрового підпису порядок внесення змін до Договору.
У п. 5.3, 5.8.1 п. 5 розділу I Умов визначено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код (п. п. 2.1, 2.4, 2.5 розділу II Умов).
П. 4.1, 4.2, 4.3, 4.5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Отже, суд дійшов висновку, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 13.02.2020 року укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проекту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі якого відповідачці відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку, на яку нараховано кошти в межах кредитного ліміту, тобто надано кредит. Договір укладений шляхом подання відповідачкою до установи банку заяви про надання кредитних коштів, пропозиція прийнята Банком, що підтверджується підписом уповноваженого представника на вказаній вище заяві від 13.02.2020 року.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, відповідно до якої судом було визначено, що: «Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За замістом норми ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, а сама угода укладена з дотриманням вимог ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов'язань.
Відповідно до інформації про рух коштів по картці ОСОБА_1 , за період з 13.02.2020 року по 07.06.2023 року нею активно використовувалися кредитні кошти та здійснювалися грошові операції, зокрема зняття готівки та перерахування грошей на іншу картку.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого АТ «Універсал Банк», відповідачка користувалася коштами кредитного ліміту, який у встановленому договором порядку та строки не погасила, в результаті чого станом на 07.11.2023 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 11445,82 грн, що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом, з врахуванням нарахованої неустойки, відповідно до Тарифів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Станом на 03.10.2023 року у відповідачки прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення нею зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
03.10.2023 року позивач направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Однак, відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим, відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Доказів, що спростовують факт наявності заборгованості відповідачкою не надано.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За такого, з огляду на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, позовні вимоги АТ "Універсал Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що складається з тіла кредиту, з врахуванням нарахованої неустойки, відповідно до Тарифів, є обґрунтованими, оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх зобов'язань, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейськоїкомісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.02.2020 року у розмірі 11 445,82 грн (одинадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень 82 копійки) та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено: 21 березня 2024 року.
Суддя Н.П. Черенкова