іменем України
про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
22 березня 2024 року м.Снігурівка
справа №485/468/23
провадження № 1-кп/485/11/24
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка матеріали кримінального провадження №22023150000000015 щодо
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Городище Петушинського району Володимирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,
установив:
Суть питання, що вирішується
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зменшились та продовжують існувати. Жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів, не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд застосувати її підзахисному нічний домашній арешт, оскільки обвинувачений з часу обрання запобіжного заходу дотримується усіх обмежень, він має намір працевлаштуватися.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисниці.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 02 лютого 2024 року ОСОБА_4 продовжив запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 01 квітня 2024 року включно.
Наразі розгляд справи триває, в справі досліджуються докази, допит обвинуваченого та свідків у судовому засіданні не здійснено.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до вимог ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до п.1-5 ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч.4 ст.176 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п. 1-12 ч.1 ст.178 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).
Отже, з огляду на положення ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання продовження запобіжного заходу, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше його застосування.
На переконання суду запобігти існуючим ризикам неможливо шляхом застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, та встановлення нецілодобового арешту.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Керуючись ст.131,132,176-178,181,196,331,376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , строком до 20 травня 2024 року включно, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та покладенням наступних обов'язків:
- прибувати за всіма викликами прокурора та суду;
- не відлучатися із міста свого фактичного мешкання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 20 травня 2024 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 25.03.2024 о 12 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1