Справа № 484/485/24
Провадження № 2/484/488/24
25 березня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Маржиної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Григор?євої О.В.,
у відсутність сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення, -
ОСОБА_1 в особі представниці - адвоката Сотської С.О. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення, мотивуючи тим, що на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.07.2021 року вона отримала у власність земельну частку (пай) загальною площею 4,78 умовних кадастрових га, розташовану в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надалі вона скористалася своїм правом на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) і зареєструвала своє право власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825481800:01:000:1404 загальною площею 2,5345 га; 4825481800:01:000:1408 загальною площею 0,2299 га; 482548180:01:000:1374 загальною площею 1,3184 га; 4825481800:01:000:1411 загальною площею 0,0171 га, а всього 4,0999 га. Реалізуючи своє право власності, вона дізналася про те, що зазначеними земельними ділянками користується ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у зв?язку з тим, що на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_2 . 28.12.2009 року ОСОБА_3 уклав договір оренди зазначених земельних часток (паїв) з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років. Вважає такий договір нікчемним, тому що станом на дату укладення договору оренди ОСОБА_2 померла і не могла уповноважувати будь-кого укладати договори від її імені. Крім того, зазначає, що 18.01.2024 року відповідач перерахував на її картковий рахунок грошові кошти за використання земельних ділянок у 2020 - 2023 роках. Стверджує, що відповідач користується належними їй земельними ділянками без правових підстав, а тому просить зобов'язати ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути належні їй на праві власності земельні ділянки.
Ухвалою суду від 29.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в наданій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.03.2024 року.
22.02.2024 року представник відповідача ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що фактично спірний договір оренди земельних часток (паїв) був укладеним, про що свідчить те, що ОСОБА_2 добровільно передала ТОВ «Агрофірма Корнацьких» належні їй на праві власності земельні ділянки, видала нотаріальне доручення, передала оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай), а також те, що позивачка визнає наявність договірних відносин та отримала від відповідача оренду плату відповідно до Договору оренди земельної частки (паю).
04.03.2024 року представниця позивачки - адвокат Сотська С.О. надала заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , проти призначення справи до судового розгляду не заперечувала.
Ухвалою суду від 04.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.03.2024 року.
Представниця позивачки - адвокат Сотська С.О. надала суду заяву, в якій просила розглянути справу в її та позивачки відсутність та задовольнити позов.
Представник відповідача ОСОБА_4 надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
Вирішуючи справу на основі наданих сторонами доказів, враховуючи позиції сторін, викладені в адресованих суду письмових заявах по суті спору, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.07.2021 року у справі № 484/1913/21, провадження № 2/484/970/21 за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну частку (пай) загальною площею 4,78 умовних кадастрових га, яка розташована в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і які належали їй на підставі сертифіката серії МК № 0183887, виданого 04.04.2000 року Первомайською райдержадміністрацією (а.с.7-8).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 326263707 від 20.03.2023 року, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0500913552022 від 30.09.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 4825481800:01:000:1404 загальною площею 2,5345 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 13.03.2023 року (а.с.9, 17-18).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 335171989 від 09.06.2023 року, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2100257742022 від 02.11.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 4825481800:01:000:1408 загальною площею 0,2299 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 07.06.2023 року (а.с.10, 19-20).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 326266203 від 20.03.2023 року, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5300700212022 від 29.07.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 4825481800:01:000:1374 загальною площею 1,3184 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 13.03.2023 року (а.с.11, 15-16).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 335173944 від 09.06.2023 року, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0501092282022 від 09.12.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 4825481800:01:000:1411 загальною площею 0,0171 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 07.06.2023 року (а.с.12-14).
Таким чином ОСОБА_1 скористалась своїм правом на виділення земельних часток (паїв), які вона отримала у спадщину від ОСОБА_2 , в натурі (на місцевості) і отримала у власність зазначені вище земельні ділянки.
Реалізуючи своє право власності на землю, позивачка дізналася, що 28.12.2009 року між ОСОБА_2 , яка була власником земельних часток (паїв) в колишньому СА «Світанок» Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0183887, виданого 04.04.2000 року, номер реєстрації 12498, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» був укладений договір оренди зазначених вище земельних часток (паїв) строком на 50 років, який зареєстровано 02.03.2010 року в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам'янобалківській сільській раді за № 12. Копія зазначеного договору оренди була надана позивачці на її запит Відділом у Первомайському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області 16.03.2021 року (а.с.21).
З копії договору вбачається, що від імені орендодавця ОСОБА_2 договір оренди підписаний ОСОБА_3 на підставі нотаріальної довіреності. Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам'янобалківській сільській раді за № 12 від 02.03.2010 року (а.с.22).
Однак зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 05.05.2020 року Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_2 , 1932 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 03 від 15.02.2006 року (а.с.45).
За таких обставин судом встановлено, що на момент укладення і реєстрації зазначеного договору оренди земельних часток (паїв), які успадкувала позивачка, орендодавець ОСОБА_2 вже померла.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України та ст. 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво може здійснюватись на підставі довіреності.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. В такому випадку представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
За таких обставин судом встановлено, що на момент укладення зазначеного вище договору оренди земельних часток (паїв) ОСОБА_3 , який підписав договір від імені ОСОБА_2 , не мав на те повноважень, тому що вони закінчились ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_2 в цей день втратила свою правоздатність і дієздатність.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 на зазначені у договорі оренди земельні частки (паї) є ОСОБА_1 .
За таких обставин з дня смерті ОСОБА_2 такі частки (паї) належать позивачці, а видана раніше ОСОБА_2 довіреність на ім'я ОСОБА_3 втратила чинність.
ОСОБА_1 не уповноважувала ОСОБА_3 на представництво її інтересів з приводу успадкованих земельних часток (паїв). Також після виділення в натурі земельних часток (паїв) на підставі отриманих сертифікатів про право на земельну частку (пай) вона не уповноважувала ОСОБА_3 на представництво її інтересів щодо реалізації свого права власності на землю.
Частиною другою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Оскільки ОСОБА_2 на момент укладення договору оренди земельних часток (паїв) померла, тобто в день смерті втратила здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також втратила здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, то видана нею за життя довіреність на ім'я ОСОБА_3 , який підписав від її імені після її смерті договір оренди, втратила чинність, такий договір є неукладеним, тобто нікчемним.
Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Оскільки право на земельні частки (паї) після смерті ОСОБА_2 перейшло до позивачки і вона реалізувала його, отримавши у власність земельні ділянки після виділення їх в натурі (на місцевості) і такі земельні ділянки на підставі договору оренди, що є нікчемним, перебувають у користуванні відповідача ТОВ «Агрофірма Корнацьких», очевидно, що відповідач користується ними незаконно, без достатньої правової підстави, тому що правовідносин з договору оренди землі не виникло.
При цьому суд вважає доведеним той факт, що відповідач використовує належні позивачці земельні ділянки, оскільки у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що за користування ними він сплачував орендну плату позивачці, тобто відповідач фактично визнав такий факт. Зазначені обставини підтверджуються доданими до відзиву платіжними дорученнями (а.с.41).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння тощо.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин суд вважає, що відповідач набув належні позивачці земельні ділянки і користується ними без достатньої правової підстави, на підставі правочину, який є нікчемним, він зобов'язаний повернути їх ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 к.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути ОСОБА_1 належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1404 загальною площею 2,5345 га; 4825481800:01:000:1408 загальною площею 0,2299 га; 482548180:01:000:1374 загальною площею 1,3184 га; 4825481800:01:000:1411 загальною площею 0,0171 га, а всього 4,0999 га, які розташовані в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 к.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», код ЄДРПОУ 31929340, адреса: вул. Центральна, 93, с. Кумари, Первомайський район, Миколаївська область, 55260.
Повний текст судового рішення виготовлено 25.03.2024 року.