Справа № 484/660/24
Провадження № 2/484/535/24
25.03.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину
06.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь 70 % додаткових витрат на дитину, на загальну суму 12 726 грн 00 коп. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між нею та відповідачем був укладений шлюб від якого у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.10.2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області винесено рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , щомісячно у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Відповідач регулярно не сплачує їй аліменти та має заборгованість в сумі 14 462 грн 25 коп. Дитина має захворювання та було проведеного обстеження в медичному закладі, придбання лінз та ліків на загальну суму 18 180 грн, та враховуючи, що позивачка є особою з ІІІ групою інвалідності та перебуває на обліку як малозабезпечена особа вважає за необхідне стягнути з відповідача витрачені додаткові кошти на лікування дитини в сумі 12 726 грн 00 коп.
Представник позивача, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій ппросила слухати праву без її участі та участі позивача, позов підтримують повністю та просять його задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився та надав відзив в якому просив суд в задоволенні позову відмовити повністю так як вважає, що сплачує аліменти в повній мірі та за рахунок їх можливе лікування дитини. Дана хвороба сина не відноситься до тяжкої хвороби та не потребує додаткових витрат. Окрім того він являється батьком багатодітної сім'ї. На його утриманні знаходиться дружина, яка перебуває у декретній відпустці та троє дітей.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28 січня 2014 року, народився ОСОБА_3 .(а.с.4)
Відповідно до рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.10.2020 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.08.2020 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданої Першим відділом ДВС у Первомайському районі Миколаївської області ОСОБА_2 має заборгованість станом на 01.02.2024 року, яка складає 14 462 грн 35 коп.(а.с.14-16)
Відповідно до договору від 22.06.2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «АЙЛАЗ» уклали для надання медичних послуг.(а.с.18-21)
Згідно консультативного висновку №15646 від 22.06.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: Міопія середнього ступеня, прогресуюча.(а.с.22)
Відповідно до чеку на оплату №АИ00015613 від 22.06.2023 року ТОВ «АЙЛАЗ» ОСОБА_3 витрачено на лікування та придбання товару на суму 18 180 грн 00 коп.(а.с.17)
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної комісії серії 12 ААВ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має ІІІ групу інвалідності.(а.с.9)
Відповідно до довідки про доходи ПФУ ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ в Миколаївській обалсті та за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. отримала 32 600 грн 00 коп. пенсії (а.с.10)
Згідно довідки УСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 отримала від держави соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. отримала 40 690 грн 80 коп. (а.с.12)
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.01.2024 року ОСОБА_1 джерелами доходу є соціальні виплати та аліменти в період І кварталу 2023 р. по ІІІ квартал 2023 р.(а.с.11)
В матеріалах справи наявна копія посвідчення серії № НОМЕР_2 про надання права на пільги як батьку багатодітної сім'ї на ім'я ОСОБА_2 (а.с.51)
Згідно акту про факт проживання в житловому будинку від 04.03.2024 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має на утриманні дружину ОСОБА_5 , та дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.49)
Відповідно до довідки від 28.02.2024 року №1183 виданої УСЗН Первомайської міської ради Миколаївської області гр. ОСОБА_5 отримує допомогу при народженні дитини, ОСОБА_3 , 2022 року народження, в сумі 860 грн 00 коп.(а.с.52)
Відповідач у своєму відзиві посилається на довідку ТОВ "Нові Продукти Україна" та про те, що сплачує аліменти на утримання дитини в більшому розмірі чим передбачено, однак в матеріалах справи відсудня довідка.
Статтею 51 Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як зазначено в ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст.181 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до вимогами ч.ч.1,2 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разове, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких наведено у зазначеній статті. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними факторами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року №3, до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Визначення обставин, які можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду, який розглядає позов про визначення розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини або чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Тому розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину, вже понесені нею на лікування сина, ОСОБА_3 . Понесені позивачкою витрати є додатковими витратами на дитину у розумінні ст. 185 СК України, їх розмір підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини, які повинні покривати всі потреби, а також на лікування сина.
Однак, суд приходить до висновку, що понесені витрати з первісним обстеженням, лікуванням зору дитини та придбанням лінз, є додатковими витратами на утримання дитини, так як їх настання не могло бути передбачене при стягненні аліментів з батька на користь матері, та викликано хворобою дитини, яка пов'язана з проходженням обстеження, встановленням діагнозу, у зв'язку з постійним розвитком дитини, лікуванням та придбанням лінз.
Позивач просить стягнути на свою користь 70% понесених нею додаткових витрат на лікування сина з відповідача вказуючи, що вона є малозабезпеченою, являється особою з ІІІ групою інвалідності та ніде не працює.
Однак, сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Суд звертає увагу, що відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Суд виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків, суд відносить частину витрат на іншого.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру участі батька та понесених матірю дитини додаткових витрат на суму 18 180 грн 00 коп та виходячи із рівних прав та обов'язків батьків по відношенню до утримання спільної дитини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 9 090 грн 00 коп, як додаткові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво суді та іншу правничу допомогу,пов'язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеного в ухвалі від 06 квітня 2016року по справі № 6-32389ск15 при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10 грудня 2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на професійну правничу допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01 лютого 20 24 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт наданих послуг від 01.02.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року, розрахунок наданих послуг і витрат № 1 від 01.02.2024 та квитанцію №N1K1H3822V від 25.03.2024 року про сплату грошових коштів в розмірі 4 000грн. за договором про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 2 000 грн. 00 коп.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп в дохід держави.
Керуючись ст. ст.3,12,13,81,259,263,264,265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму додаткових витрат на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 9 090 (дев'ять тисяч дев'яносто) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Інформації про сторони:
ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Первомайським РВ УДМС України в Миколаївській області від 28 листопада 2012 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області від 15 липня 2009 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко