25.03.2024
Справа № 482/2792/23
Номер провадження 1-кс/482/62/2024
Іменем України
25 березня 2024 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023153280000147 від 19.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України про арешт майна, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023153280000147 від 19.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України про арешт майна з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування:
- автомобілем марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та фактично перебуває у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
На обґрунтування клопотання вказано, що 18.12.2023 року до ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт від інспектора взводу №1 батальйону №3 УПП в Миколаївській області, сержанта поліції ОСОБА_6 (Корвет 510) з приводу того, що ним за адресою: АДРЕСА_3 , за перевищення швидкісного режиму було зупинено транспортний засіб OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів, останній надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із зовнішніми ознаками підробки, перевіривши номерні знаки, які зазначені в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу через базу «іпнп» було встановлено, що номерні знаки не належать даному авто.
19.12.2023 за даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023153280000147, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що власником легкового автомобіля марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичним користувачем даного автомобіля є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
На обґрунтування необхідності арешту майна прокурор вказав, що 18.12.2023 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, яке було упаковано до паперового конверту білого кольору під назвою «конверт №1», опечатано печаткою ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; також вилучено транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , та розміщено на зберігання на території ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого зберігання, оскільки даний транспортний засіб необхідний для подальшого проведення необхідних слідчих (процесуальних) дій та судових експертиз, має значення речового доказу, що має істотне та доказове значення для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час.
Підставами арешту майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває транспортний засіб, можливості володіти, відчужити, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення встановленому законом. Незастосування арешту на вилучений транспортний засіб, який є речовим доказом, може привести до його зникнення, ремонту, відновлення, переобладнання, втрати або пошкодження, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, а також притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.
Метою арешту майна є збереження речових доказів, а також збирання, фіксація відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази. Перелік майна, що необхідно арештувати: OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуває у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із подальшим зберіганням на території ВП № 6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого зберігання.
Відповідно до ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що вищевказаний транспортний засіб необхідний для подальшого проведення слідчих (процесуальних) дій, що має істотне та доказове значення, для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час, на нього необхідно накласти арешт з відповідними обмеженнями. При цьому, вказаний транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, мають суттєве значення для розслідування справи і в подальших стадіях кримінального провадження будуть використані, як докази. Зокрема речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч.2 ст.84 КПК України, речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Головною умовою зберігання речових доказів визначається можливість забезпечення збереження їхніх істотних ознак і властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення для кримінального провадження.
У разі повернення даного транспортного засобу, його власнику, існує реальна загроза зміни або знищення слідів кримінального правопорушення як навмисно, так і з необережності.
Крім того, враховуючи те, що під час подальшої експлуатації та користуванні даними транспортним засобом до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні він може зазнати конструктивних змін, унаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування, в тому числі пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок його звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах слідства.
В ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, у сторін обвинувачення та захисту можуть виникнути додаткові питання, щодо дослідження виявлених слідів кримінального правопорушення на зазначеному транспортному засобі, та його технічного стану, відповісти на які буде неможливо, у разі їх знищення чи зміни.
Вказаний транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідно до ст.167 КПК України, є тимчасово вилученим майном. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, які будуть слугувати при доказуванні вчинення вказаного кримінального правопорушення, тому в органу слідства виникла необхідність у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб.
Посилаючись на вищевикладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно з метою його збереження, запобігання його втраті або пошкодженню, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, необхідністю проведення відповідних експертиз.
В судове засідання особи не з'явилися. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України.
Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №12023153280000147 від 19.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України. 18.12.2023 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, яке було упаковано до паперового конверту білого кольору під назвою «конверт №1», опечатано печаткою ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб, легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску, з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який було вилучено з місця події та направлено на територію охоронюваного майданчика ВП № 6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого зберігання.
Вилучений 18.12.2023 вище зазначений автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, відповідають критеріям, зазначеним у п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України. Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Пункт 1 ч.2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею враховані вимоги пп.1, 2, 5 ч.2 ст.173 КПК України. Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене 18.12.2023 року під час огляду місця події є забезпечення збереження речових доказів, необхідність проведення судових експертиз, запобігання до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні конструктивним змінам, внаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування автомобіля, в тому числі, пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів автомобіля внаслідок їх звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах досудового розслідування та може позбавити можливості використати його як доказ у кримінальному провадженні та розпорядження майном з боку його власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, зокрема відчуження, зміни, спотворення, знищення майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на:
- автомобіль марки марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуває у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який поміщений на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого зберігання;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, яке було упаковано до паперового конверту білого кольору під назвою «конверт №1», опечатано печаткою ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Відповідно до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. .2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 372, КПК України, слідчий суддя -
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт (заборонити відчуження, розпорядження та користування) на:
- автомобіль марки марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, 2001 року випуску з державним реєстраційними номерами НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуває у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та котрий поміщено на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: АДРЕСА_3 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на легковий автомобіль марки OPEL VECTRA 2.2DTI 16V сірого кольору, яке було упаковано до паперового конверту білого кольору під назвою «конверт №1», опечатано печаткою ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
3. Визначити місце зберігання арештованого майна на території ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, 172.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1