Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/318/24
Провадження № 2/945/640/24
22 березня 2024року Миколаївський райсуд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Войнарівського М.М.,за участю секретаря Пєскова В.В., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника адвоката Сікорську І.С. з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є батьком доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що записано в свідоцтві про народження. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення нею повноліття. Як зазначила позивачка, вона зі свого боку прикладає усі зусилля для забезпечення потреб дитини, але їх не вистачає для повного забезпечення. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд задовольнити пред'явлені вимоги у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.02.2024року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи за правилами спрощенного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому в позові зазначила про розгляд справи без її участі, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, стосовно позовних вимог зазначив,що визнаєв повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини у свідоцтві про народження вказаний відповідач - ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України» та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року,яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя,необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Відповідно ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Отже обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Тому при визначенні розміру аліментів, суд бере до уваги, що відповідач, як батько зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації життя нарівні з позивачем, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону, а також виходячи з того, що дитина сторін проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини, починаючи з 15.02.2024року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, за загальним правилом в подібних категоріях справ судові витрати у разі задоволення позову мають стягуватися з відповідача в дохід держави.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст.141, ст. ст. 258, 259, ст.ст. 264 - 265, п. 1 ч. 1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Баловне, Новоодеського району Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; паспорт серія НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрована: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу)батька ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 15.02.2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Баловне, Новоодеського району Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20грн.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський